Рада експортерів та інвесторів при МЗС України

Огляд іноземних ринків, можливості розширення експорту української продукції


Посібник О.Голіздри "Експортувати просто: 10 кроків від виробництва до експорту"              

У посібнику просто і доступно описані всі етапи здійснення експорту товарів та послуг, детально подані рекомендації з пошуку ринків збуту адаптації товару для експорту, його просування тощо. У виданні детально висвітлені питання митних процедур, складання зовнішньоекономічного контракту, особливості бухгалтерського обліку і платежів. Також детально розглянуті варіанти доставки товару закордонним споживачам, фінансові інструменти ЗЕД, робота з персоналом.

Завантажити книгу безкоштовно у форматі pdf-файлу можна тут

Центр підтримки експортерів Представництва України при ЄС

Одним з основних пріоритетів діяльності Представництва України при ЄС є надання підтримки українським експортерам, що присутні або планують виходити на внутрішній ринок ЄС.

Зокрема, ПУ при ЄС підтримує робочі контакти з ключовими інституціями ЄС з питань функціонування його внутрішнього ринку та здійснення торгівельної політики, що дає змогу отримувати від них фахову допомогу, у т.ч. консультативну, при роботі із зацікавленими українськими виробниками. 

Детальніше з механізмом підтримки експортерів можна ознайомитись у відповідному розділі веб-сайту Представництва.

Електронна книга “Інтернаціоналізація бізнесу та вихід на ринки Європейського Союзу”

Електронну книгу можна завантажити безкоштовно за адресою http://bit.ly/eksport_do_ES.

Довідник Blue Guide (інформація про технічне регулювання)

Довідник містить структуровану інформацію про технічне регулювання, яка необхідна для ефективного виходу українського виробника на європейський та міжнародний ринки. Можна завантажити за посиланням: http://bit.ly/29NoHNc

Практичний довідник аграрного експортера до ЄС

Щодо Генералізованої системи преференцій США

В контексті надання сприяння вітчизняним експортерам у виході на американський ринок, Посольство активно відстежує питання ефективного використання можливостей Генералізованої системи преференцій США (Generalized System of Preferences, GSP). 

Детальна інформація із зазначеного питання доступна у відповідному розділі веб-сайту Посольства України в США.

Можливості доступу вітчизняних експортерів до ринку державних закупівель США в рамках Угоди про державні закупівлі СОТ

Приєднання України до Угоди про державні закупівлі СОТ (далі - Угода) надає можливість доступу вітчизняним експортерам, зокрема, до ринку державних закупівель Сполучених Штатів, який, за окремими оцінками, складає 300 млрд. дол. на рік (180 млрд. дол. на федеральному рівні та 120 млрд. дол. на рівні штатів).

Доступ до державних закупівель в США в рамках дії Угоди можливий напряму на двох рівнях:

федеральному (товари та послуги для потреб федеральних органів влади, за винятком: поштових послуг та пасажирських залізничних перевезень, окремих товарів для потреб Міністерства оборони США). Відсоток закупівель для потреб Міноборони складає 65-80% від загального обсягу щорічних федеральних закупівель США, які покриває дія Угоди.

З метою отримання можливості участі в державних закупівлях США потенційний постачальник повинен зареєструватися в Системі управління підрядами (https://www.sam.gov/). Реєстрація та доступ до системи є безкоштовними.

Загальна інформація про федеральні закупівлі вартістю понад 25 тис. дол., порядок обов’язкової (безкоштовної) реєстрації, оголошення про закупівлі, повідомлення про присудження контракту, роз’яснення та відповіді на питання потенційних учасників тендерів тощо розміщуються на федеральному порталі https://www.fbo.gov/. Портал також містить окремий розділ з відеоматеріалами та покроковими інструкціями для потенційних учасників державних закупівель (https://www.fbo.gov/?s=getstart&mode=list&tab=list&tabmode=list, https://www.fbo.gov/downloads/FBO_Vendor_Guide.pdf);

регіональному (ті ж товари та послуги, що й на федеральному рівні для потреб регіональних органів влади в 37 штатах та деяких установ федерального значення (наприклад, портові управління Нью-Йорку та Нью-Джерсі), за винятком окремих транспортних проектів). Кожен з штатів розміщує інформацію щодо потреб в закупівлях на офіційних веб-ресурсах (зведена інформація розміщена за сайті Офісу торговельного представника США: https://ustr.gov/issue-areas/government-procurement/additional-information-on-US-Procurement#Subcentral);

Крім цього, участь у державних закупівлях в США вітчизняних виробників також можлива через механізм субпідрядника (таку можливість надає Управління служб загального призначення США (U.S. General Services Administration), разом з чіткими роз’ясненнями функціонування такого механізму http://www.gsa.gov/portal/category/108219.

Щодо правил співробітництва з ООН у сфері тендерних закупівель

Протягом 2007-2014 років Секретаріат ООН щороку в середньому витрачав 3 млрд. дол. США на задоволення потреб усього спектру ООН. Найбільшими витратними статтями ООН в сфері закупівель є придбання послуг  (авіаперевезення, безпека, інженерні послуги, роз’яснювально-презентаційні програми, будівництво, логістика) та придбання продукції (продовольство, спеціалізована автомобільна техніка, хімпром, паливно-мастильні варіанти, програмне забезпечення, телекомунікація, комп’ютерна техніка, предмети особистого захисту). Оскільки сума закупівельних коштів формується на основі внесків держав-членів ООН, Секретаріатом впроваджено прозору систему моніторингу та управління у цій сфері.

Важливою умовою для участі національних компаній у тендерних закупівлях ООН є необхідність електронної (інтерактивної) реєстрації, яка містить три рівня пропозицій: базовий (до 40 тис. дол. США), перший рівень (від 40 до 500 тис. дол. США), другий рівень (від 500 тис. дол. США). Відділом закупівель ООН було також нещодавно введено (платну) автоматичну розсилку попереджень про проведення тендеру за окремими визами товарів та послуг. Реєстрація підприємств не гарантує перемоги за контрактом, оскільки у всіх тендерах необхідна постійна участь компанії та моніторинг критеріїв на відповідність тендерним вимогам, що можуть змінюватися.

В залежності від суми контракту система затвердження та ухвалення контрактів достатньо спрощена: регіональний рівень (закупівлі на місцях), рівень відділу та рівень заступника Генсекретаря у разі контракту на суму більшу ніж 500 тис. дол. США. 

Завантажити брошуру "Правила співробітництва з ООН у сфері тендерних закупівель"


Загальні інформаційні та аналітичні матеріали щодо перспектив просування окремих видів продукції на іноземні ринки збуту 

Інформація про чинні санітарні норми і правила контролю імпорту плодів та ягід групи 08 УКТ ЗЕД і садивного матеріалу в основних країнах-імпортерах української продукції

Азербайджан

Комплексний фітосанітарний, радіологічний та екологічний контроль в Азербайджанській Республіці (АР) при ввезенні продовольчої продукції здійснює Агентство з питань продовольчої безпеки АР, яке входить до структури Кабінету Міністрів АР (http://afsa.gov.az/en/home). Основи регулювання зазначеної сфери в АР визначені Законом Азербайджанської Республіки Про фітосанітарний нагляд від 1996 року (додається на 6 арк. в електр. вигляді).

В основу порядку і правил оформлення фітосанітарних сертифікатів при імпорті підкарантинної харчової продукції в АР покладені вимоги Конвенції про захист рослин. Процедура оформлення фітосанітарних сертифікатів на імпорт повністю відповідає затвердженим чинним міжнародним нормам, а також порядку і правилам, що діють у відношенні подібних документів в Україні. Термін дії фітосанітарного сертифіката для імпорту продукції, як правило, становить три місяці. Проте він може бути змінений, з урахуванням термінів зберігання конкретного продукту, що транспортується або періоду можливого розвитку супутніх йому шкідників.

Отримання дозволу на імпорт харчової продукції, у разі відсутності зауважень, здійснюється протягом 1-го дня за фактом подачі відповідної Заяви від фірми-постачальника на адресу Агентства з питань продовольчої безпеки АР з представленням також усіх необхідних документів, що супроводжують імпортовану товарну продукцію (укладений контракт, митна вантажна декларація, інвойс - документ, що визначає товарну вартість імпортованих товарів, дорожньо-транспортні документи, документ, що підтверджує походження товару, фітосанітарний сертифікат товару, сертифікат відповідності товару, гігієнічний сертифікат товару (для харчової продукції). Термін дії дозволу на імпорт складає 15 днів.

Водночас, слід зазначити, що порядок фітосанітарного контролю та карантин рослинної продукції у взаєминах з Азербайджаном унормований Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі карантину рослин від 18.11.2013 р. (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/031_102).

Зокрема, відповідно до статті 6. Згаданої Угоди передбачено, що об’єкти регулювання, які вивозяться з території держави однієї Договірної Сторони на територію держави іншої Договірної Сторони або які перевозяться транзитом територією держави однієї Договірної Сторони на територію держави іншої Договірної Сторони, або об’єкти регулювання походженням з третіх країн, які підлягали перепакуванню, перевантажуванню або розділені на частки на території держави однієї із Договірних Сторін, повинні супроводжуватися фітосанітарним сертифікатом (оригінал) або реекспортним фітосанітарним сертифікатом та карантинним дозволом на імпорт відповідно до національного законодавства держави імпортуючої Договірної Сторони.

З метою ідентифікації партій об’єктів регулювання у фітосанітарних сертифікатах зазначається номер (назва) транспортного засобу, що перевозить цю партію. Фітосанітарні сертифікати оформлюються у відповідності з Міжнародними стандартами з фітосанітарних заходів (МСФЗ № 12).

Наявність фітосанітарного сертифіката не позбавляє права компетентних органів Договірних Сторін здійснювати фітосанітарний контроль об’єктів регулювання відповідно до законодавства своїх держав.

У разі виявлення регульованих шкідливих організмів під час проведення фітосанітарного контролю або інших порушень фітосанітарних заходів, компетентні органи імпортуючої Договірної Сторони мають право на знезараження партії об’єктів регулювання, її знищення або повернення експортеру, з повідомленням компетентних органів іншої Договірної Сторони стосовно вжитих фітосанітарних заходів із зазначенням їх причини відповідно до Міжнародного стандарту з фітосанітарних заходів (МСФЗ № 13).

В усіх випадках здійснення реекспорту об’єктів регулювання Договірні Сторони здійснюють фітосанітарний контроль і, в разі відсутності карантинних шкідливих організмів, оформляють фітосанітарний сертифікат або реекспортний фітосанітарний сертифікат, який супроводжує об’єкти регулювання до місця призначення вантажу, разом з фітосанітарним сертифікатом країни-експортера (або його завіреною копією).

За отриманою в робочому порядку інформацією від керівництва Департаменту фітосанітарного контролю Агентства з питань продовольчої безпеки АР, азербайджанська сторона не фіксувала порушень відповідних стандартів за результатами здійснення фітосанітарного контролю української харчової продукції. Тому, на сьогоднішній день немає необхідності проведення українсько-азербайджанських консультацій з приводу якого-небудь додаткового врегулювання санітарних норм і правил контролю українських плодів та ягід за вказаною номенклатурою.

Стосовно наявних в АР тарифів на імпорт вказаної рослинної та плодово-ягідної продукції варто врахувати, що окрім сплати ПДВ у сумі 18% застосовується також ставка митних тарифів від 0 до 15%. Детальнішу інформацію щодо митних тарифів на дану продукцію можна отримати на сайті Державного митного комітету АР за посиланням (http://c2b.customs.gov.az/tnved_public.aspx).

В’єтнам

Уповноваженим компетентним органом СРВ, що займається питаннями ввезення на територію СРВ зазначеної у додатку продукції, є Департамент захисту рослин Міністерства сільського господарства та аграрного розвитку СРВ, на веб-сторінці якого знаходиться відповідна інформація http://www.ppd.gov.vn/

Водночас, інформуємо, що наразі сторонами узгоджується проект Угоди між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством сільського господарства та аграрного розвитку (MARD) СРВ про співпрацю в галузі карантину та захисту рослин, яка регулюватиме зазначені питання.

Ізраїль

Відповідно до офіційних даних Державного статистичного бюро Держави Ізраїль, Ізраїль практично повністю забезпечує внутрішній попит на плодово-ягідну продукцію та відповідний садивний матеріал, а також, у переважній більшості, є нетто-експортером зазначеної продукції. Так, продукція за товарними позиціями 0601, 0806, 0809 та 0810 як імпортується, так і експортується Ізраїлем, але у дуже незначній кількості.

Щодо товарної позиції 0802, то основними країнами експортерами зазначеної продукції в Ізраїль є США та Туреччина, а продукція групи 0808 імпортується в основному з Італії, Франції, Іспанії, Греції, США та Аргентини. За даними Державної служби статистики України, у першому півріччі 2018 р. був відсутній український експорт за товарною групою 06, а за групою 08 він склав близько 200 тис. дол. США.

На відповідний запит Посольства до Міністерства сільського господарства та розвитку сільської місцевості Держави Ізраїль була отримана інформація, що порядок фітосанітарного, радіологічного, екологічного та іншого контролю стосовно згаданої продукції при ввезенні її на митну територію Держави Ізраїль регулюється відповідно до норм Закону про захист рослин 1956 р. та Порядком імпорту рослинної продукції, затвердженого Міністерством сільського господарства та розвитку сільської місцевості Держави Ізраїль у лютому 2009 р.

Згідно із цим Порядком імпорт плодово-ягідної продукції та садивного матеріалу вимагає наявність фітосанітарного сертифікату, а також сертифікату походження товару, а також деяких інших документів в залежності від конкретного товару. Більш деталізована інформація по кожному окремому товару міститься у додатках 3 та 4 цього Порядку за посиланням - http://www.moag.gov.il/ppis/Laws/Regulation/Documents/takanot_yevu_tzmahim_2009.pdf.

Також, за інформацією Міністерства сільського господарства та розвитку сільської місцевості Держави Ізраїль наразі відсутні відповідні дозволи на імпорт української продукції зазначених товарних груп та позицій в Ізраїль, за виключенням продукції, торгівля якою регулюється міжнародними угодами. Наразі консультації та погодження взаємного визнання санітарних норм і правил контролю поставок українських плодів та ягід за вказаною номенклатурою, а також відповідного садивного матеріалу, має здійснюватися на рівні відповідних профільних державних органів, зокрема Держпродспоживслужбою України із Ізраїльською службою захисту рослин та інспекції при  Міністерстві сільського господарства та розвитку сільської місцевості Держави Ізраїль.

Відповідний запит на відкриття для імпорту товарної групи має бути ініційований українською стороною. Крім того, відповідно до встановленої процедури, для початку імпорту будь-якої продукції рослинного походження необхідно провести аналіз наявності шкідливих організмів в продукції («pest risk analysis» - PRA), який здійснюється виключно на запит ізраїльського імпортера до Міністерства. При цьому такий запит розглядається внутрішнім комітетом, який приймає рішення щодо можливості здійснення імпорту товару в Ізраїль відповідно до пріоритетності.

Щодо наявності торговельних бар’єрів тарифного і нетарифного характеру, то наразі експорт плодово-ягідної продукції та садивного матеріал з України до Держави Ізраїль регулюється нормами СОТ.

Водночас, 27.04.2018 було завершено переговорний процес щодо положень Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль (далі - Угода). Попередньо очікується завершення підготовки тексту Угоди до підписання вже у листопаді ц.р. Цією Угодою передбачено значна лібералізація двосторонньої торгівлі між Україною та Ізраїлем, в тому числі щодо усунення наявних торгівельних бар’єрів на плодово-ягідну продукцію та садивний матеріал.

Індія

Порядок ввезення плодово-ягідної продукції групи 08 УКТ ЗЕД на територію Республіки Індія (РІ), а також фітосанітарний контроль здійснюються з обов'язковим дотриманням вимог визначених положеннями Міжнародної конвенції з питань карантину та захисту рослин від 1951 р. (ред. 1997 р.), індійського Закону про карантин рослин від 2003 р. (регулювання імпорту в Індію) і поправок до нього, Закону про руйнівних комах та шкідників від 1992 р. зі змінами та поправками, Правил інсектицидів від 1971 р. Тексти документів розміщені за посиланням http://ppqs.gov.in/acts

Останні українсько-індійські консультації на рівні заступників профільних міністерств щодо послаблення нетарифних бар’єрів в торгівлі зерном між Україною та Республікою Індія, у рамках яких були обговорені питання, пов’язані з імпортом української продукції рослинного походження, зокрема яблук та лохини, відбулися у вересні 2017 р. До індійської сторони було доведено інформацію щодо здійснення стовідсоткового фітосанітарного контролю і експертизи усієї рослинної продукції, що експортується до Індії, та передано відповідні техніко-наукові обґрунтування.

На сьогодні вирішується питання щодо надання дозволу на ввезення до РІ українських яблук та лохини в обмін на імпорт індійської папайї та манго. Головному фітосанітарному інспектору Індії передано офіційне запрошення (відповідь очікується) здійснити візит до України з метою ознайомлення із фітосанітарними заходами, які здійснюються українською стороною при підготовці продукції рослинного походження до експорту, а також умовами її зберігання.

Інформація щодо митної тарифікації на вказану у запиті продукцію знаходиться за посиланням http://www.cbic.gov.in/resources//htdocs-cbec/customs/cst1718-020218/Chap-8-01052018.pdf;jsessionid=E86F6BE716F3B5AE6E35E92EEC14AE76

Канада

1. Відповідно до канадського законодавства усі живі рослини, включно із їх корінням, живці та їх підщепи, а також, ягоди, фрукти та овочі  підпадають під аналіз ризику з боку шкідників (Pest Risk Analysis, PRA). Вказана процедура проводиться Канадською службою з безпеки продуктів харчування (Canadian Food Inspection Agency, CFIA) та передбачає визначення фітосанітарних вимог щодо імпорту вказаних позицій з окремо взятої країни. Варто враховувати, що таку оцінку канадське відомство здійснює виключно за запитом канадських імпортерів, в залежності від потреби в імпорті конкретної продукції з окремо взятої країни. Як правило, такі запити розглядаються не менше трьох років. Отримання PRA не гарантує отримання дозволу на експорт продукції до Канади, водночас, наявність вказаної експертизи є першочерговим кроком для цього.

У випадку, якщо конкретний вид рослин, ягід, овочів чи фруктів з окремо взятої країни отримав погодження PRA, інформація про цей факт відображається у публічній базі даних CFIA - Automated Import Reference System (AIRS), яка доступна за посиланням:  http://www.inspection.gc.ca/plants/imports/airs/eng/1300127512994/1300127627409    

Відео-інструкція із користування AIRS доступна тут: http://www.inspection.gc.ca/food/sfcr/videos/airs- tutorial/eng/1528316420730/1528316421089.

Станом на 18 вересня 2018 року, усі позиції 08УКТ ЗЕД потребують проходження процедури PRA, окрім: винограду сушеного; полуниці/суниці свіжої митої, нарізаної, подрібненої (свіжа полуниця/суниця, необроблена потребує PRA); мигдалю; фундуку (окрім провінції Британська Колумбія); волоського горіху; фісташок; горіхів макадамія (матеріали AIRS щодо необхідності проходження PRA та рекомендаціями щодо транспортування, пакування по кожній із позицій додаються мовою оригіналу).

Ця інформація надана відповідно до критерію мети споживання «Human consumption», що передбачає продаж. Відносно позиції «№ 60220000 дерева, кущі та чагарники з їстівними плодами, щеплені чи нещеплені» просили б врахувати, що пошук був здійснений за категоріями «яблука, груші». З огляду на довгий перелік фруктових дерев, кущів та чагарників з їстівними плодами, які наведені у AIRS, потребує уточнення перелік конкретних видів рослин та їх назв (бажано англійською мовою), які потрібно додатково перевірити на предмет необхідності PRA. Водночас, таку перевірку експортер може здійснити самостійно за допомогою зазначеного вище ресурсу.

Виключенням із обов’язкового проходження PRA є експорт до Канади ягід, фруктів та овочів, що не вирощуються у цій країні. Наприклад, лимони, апельсини, хурма.

Окрім цього, до рослин також застосовуються захисні заходи Plant Health and Biosecurity, докладніше тут:

http://www.inspection.gc.ca/about-the-cfia/acts-and-regulations/eng/1299846777345/1299847442232;

http://www.inspection.gc.ca/plants/plant-pests-invasive-species/imports/import-inspection-procedures/eng/1382028456231/1382030262971;

http://www.inspection.gc.ca/plants/plant-pests-invasive-species/directives/imports/d-97-04/eng/1323791055523/1323803716515;

http://www.inspection.gc.ca/plants/plant-pests-invasive-species/imports/primer/eng/1324568450671/1324569734910.

Беручи до уваги суворий контроль за безпечністю продуктів харчування у Канаді, регуляторні вимоги країни перебування систематично змінюються (прим. у середньому через порушення норм, кожного тижня 2-3 види продукції вилучається з продажу). З урахуванням цього, потенційним експортерам необхідно використовувати можливості AIRS для визначення актуальних вимог, що висуваються до конкретного виду продукту у кожному окремому випадку. Система використовує формат «питання-відповідь», за допомогою яких користувач покроково надає інформацію про коди товарів, країну походження, призначення (споживання, переробка і т.д.), кінцевого споживача тощо, отримує згенерований AIRS актуальний перелік регуляторних вимог.

2. Відповідно до діючих правил при експорті ягід, овочів, фруктів чи горіхів відсутня необхідність проведення консультацій та погодження щодо взаємного визнання санітарних норм і правил контролю поставок українських плодів та ягід. Вказане пояснюється тим, що Канада є членом Міжнародної конвенції з карантину та захисту рослин (https://www.ippc.int/en/), яка встановлює єдиний підхід до запобігання поширенню шкідників рослин. Докладніше з цього питання за цим посиланням: http://www.inspection.gc.ca/plants/imports/international-plant-protection/eng/1307387838940/1307388165125.

3. Відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою відсутні будь-які тарифні бар’єри, які б обмежували експорт української продукції.

З урахуванням викладеного, можемо констатувати, що головним бар’єром в експорті українських плодів, фруктів та ягід до Канади є процедура отримання PRA, для чого на початковому етапі український експортер повинен знайти зацікавлених канадських імпортерів, які б змогли обґрунтувати CFIA доцільність проведення PRA саме стосовно українського продукту. Окрім цього, варто враховувати, що в Канаді добре налагоджений механізм постачання фруктів, овочів та ягід з Мексики та країн Карибського басейну, які виграють конкуренцію у США та країн ЄС за рахунок низької вартості праці та   умов доставки (у короткі терміни протягом усього календарного року). 

Малайзія

1. Відповідно до Уругвайського раунду Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (1986-1994) Малайзія гармонізувала місцеве законодавство з Угодою про санітарні та фітосанітарні норми в рамках Світової організації торгівлі.

В даний час в країні діють наступні основні нормативні акти, що регулюють санітарні та фітосанітарні норми при імпорті фруктів, ягід та садивного матеріалу:

- Закон про карантин рослин (The Plant Quarantine Act), 1976, (http://www.agc.gov.my/agcportal/uploads/files/Publications/LOM/EN/Act%20167.pdf);

- Закон про Службу карантину та інспекції Малайзії (Malaysia Quarantine and Inspection Services Act), 2011, (http://www.federalgazette.agc.gov.my/outputaktap/20110818_728_BI_AKTA%20728%20(BI).pdf);

- Правила карантину рослин (The Rules of Plant Quarantine), 1981 (http://www.doa.gov.my/index/resources/info_doa/peraturan_kuarantin_tumbuhan_1981.pdf).

Також за певних обставин можуть застосовуватися такі закони:

- Закон про заборону імпорту/експорту (Customs (Prohibition of Import/ Export)), 2017, (http://www.federalgazette.agc.gov.my/outputp/pua_20170404_P.U.(A)103_Import.pdf), та

- Закон про міжнародну торгівлю видами зникаючих видів рослин (Закон 686) (International Trade of Endangered Species Act, (Act 686)), 2008, (http://www.maqis.gov.my/documents/20182/38518/MalaysiaPermitRegulations2008.pdf/31d03038-5e3a-472f-80c0-57dab026ddeb).

Продукція рослинного походження, зокрема, фрукти та ягоди, а також компоненти рослин (насіння, коріння, паростки, саджанці) що імпортуються в Малайзію, підлягають обов'язковому декларуванню та проходженню фітосанітарного карантинного контролю. Для ввезення зазначеної продукції, як правило, має бути отриманий дозвіл на імпорт, що видається Відділом захисту рослин і карантину рослин Департаменту сільського господарства Малайзії в режимі онлайн (http://www.doa.gov.my/index.php/pages/view/542).

Крім того, до ввезення в країну на кожен вид продукції, що ввозиться, потрібно отримати в країні-експортері відповідний фітосанітарний сертифікат, який є обов'язковими для подання при проходженні карантинного контролю Службі карантину та інспекції Малайзії (http://www.maqis.gov.my/tumbuhan-prosedur-import) на кордоні. Всі рослини / продукти повинні бути попередньо ретельно очищені від ґрунту та інших сторонніх предметів. Продукція, що імпортується, також практично завжди вимагає сертифікації халяль (http://www.halal.gov.my/v4/index.php?h=&lang=en).

Звертаємо увагу, що відповідно до існуючих в Малайзії правил та норм, відповідальність за отримання дозволів, ліцензій, сертифікатів тощо несе малайзійська компанія-імпортер. У цьому зв’язку низка матеріалів, розміщених, зокрема, на офіційному сайті Департаменту сільського господарства Малайзії, в тому числі – заявки на отримання деяких дозволів та методично-роз’яснювальні матеріали, доступні виключно мовою країни перебування (малайською).

Додатково повідомляємо, що стандартний набір документів, що вимагаються митними органами, для експорту продукції до Малайзії, передбачає таке:

  • Рахунок-фактура;
  • Список упаковки;
  • Лист доставки;
  • Листівка, каталог або інші пов'язані з ним документи;
  • Страховий сертифікат, якщо товар застрахований;
  • Коносамент/авіанакладна;
  • Акредитив (якщо використовується);
  • Дозволи, ліцензії/сертифікати;
  • Підтвердження про оплату митного тарифу;
  • Форма декларації (митна форма № 1), яка вказує номер, опис упаковок/ящиків, вартість, вагу, кількість та тип товарів та країну походження.

Заповнені форми повинні бути подані до митних органів у місці оформлення імпорту товарів. Всі мита/збори, що накладаються на імпортні товари, повинні бути виплачені заздалегідь до випуску товару на митну територію країни. Податки, що сплачуються, включають податок на імпорт та податок з продажу.

2. На думку Посольства України в Малайзії, яку також підтвердили проведені наприкінці листопада 2017 року переговори на відповідному рівні під час робочого візиту очільниці Управління міжнародного співробітництва Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до Малайзії, наразі проведення з країною перебування консультацій та погодження щодо взаємного визнання санітарних норм і правил контролю поставок українських плодів та ягід за вказаною номенклатурою, а також відповідного садивного матеріалу, не є актуальним.

3. У двосторонніх відносинах з Малайзією відсутні проблемні питання в сфері торгово-економічних відносин, зокрема, торговельні бар’єри тарифного і нетарифного характеру, які могли б гальмувати експорт українських плодів, ягід та садивного матеріалу до країни перебування.

Водночас, для підвищення рівня координації розвитку економічних відносин між країнами та їх господарюючими суб’єктами, вважаємо за необхідне Мінекономрозвитку України прискорити роботу щодо проведення установчого засідання Спільного українсько-малайзійського комітету з питань торгівлі, що передбаченого дорученням Кабінету Міністрів України № 30790/111-16 від 31.08.2016 р.

Вважаємо, що започаткування практичної діяльності такого спільного координуючого органу дозволить значною мірою активізувати двостороннє співробітництво та підвищити рівень комунікацій у галузі імпорту української продукції агропромислового комплексу, зокрема.

Принагідно інформуємо, що, за офіційною інформацією Департаменту статистики Малайзії (https://metsonline.stats.gov.my/metsonlinev3/web/), протягом 2013-2018 років продукція за кодами 08 УКТ ЗЕД із України до Малайзії не експортувалася. Єдине виключення зафіксоване у 2013 за кодом 080232 (Інші горіхи, свіжі або сушені, очищені від шкаралупи або неочищені, з шкіркою або без шкірки: - горіхи волоські) на загальну суму 347 143 рінггіти (або 105,9 тис. дол.США).

 

Японія

  1. В Японії застосовується фітосанітарний та радіологічний контроль при імпорті зазначеної продукції.

Фітосанітарний контроль є обов’язковим, головною вимогою якого є наявність фітосанітарного сертифікату, виданого компетентним органом країни-експортера, який (або його копія) має подаватися при обов’язковій заявці на імпорт цієї категорії продукції разом із іншими стандартними документами.

Деякі категорії продуктів та садивного матеріалу потребують додаткових заходів в країні-експортері і додаткової декларації у фітосанітарному сертифікаті (внесення додаткових даних).

Деякі категорії рослин заборонені до імпорту, у т.ч. з України, у зв’язку з попереджанням поширення шкідливих організмів (карантин).

Уся необхідна інформація щодо чинних режимів ввезення тієї чи іншої категорії продукції, заборон чи додаткових заходів, у т.ч. імпортні тарифи на дану продукцію в Японії, зазначені у додатку.

Радіологічний контроль є вибірковим. Слід, однак, зазначити, що він був запроваджений в Японії свого часу з огляду на аварію на Чорнобильській ЧАЕС і часто застосовується до продукції походженням з України. Так, наприклад, у 2016р. була здійснена вибіркова перевірка партії заморожених ягід та ягідного пюре, виготовлених/перероблених у Франції з сировини українськогої виробника, що брав участь на «Фудекс» в Японії. Перевірка дала негативний радіологічний висновок – перевищення норми, що призвело до блокування всієї партії імпорту і нанесення шкоди іміджу української продукції.

Чинні радіологічні норми максимального вмісту радіоактивного цезію (бекерель/1 кг):

Питна вода – 10 Бк/кг;

Молоко – 50 Бк/кг;

Харчові продукти – 100 Бк/кг;

Дитяча їжа - 50 Бк/кг.

У зв’язку з особливим ставленням японських контролюючих органів до цієї характеристики української продукції вважаємо за доцільне привертати підвищену увагу радіологічній перевірці нашої продукції, що призначена на експорт до Японії, на основі зазначених вище норм.

2.Необхідність проведення з країною перебування консультацій та погодження щодо взаємного визнання санітарних норм і правил контролю поставок українських плодів та ягід за вказаною номенклатурою, а також відповідного садивного матеріалу

Така необхідність є по тим категоріям продукції, зокрема яблука, груші, вишня, сливи, абрикоси, персики (див. додаток), які наразі заборонені до імпорту з України – в разі наявності інтересу до експорту цієї продукції до Японії, слід ініціювати переговори про зняття діючого карантину.

3. Існують нетарифні бар’єри, які стосуються заборони/карантину на імпорт низки продуктів (див. додаток) з України та інших країн. Доцільно ініціювати із залученням ПУ в Японії переговори про зняття діючої заборони, в разі зацікавленості в експорті відповідної продукції до Японії, у т.ч. на основі оцінки діючих митних імпортних тарифів.

У цьому зв’язку привертаємо увагу до того, що імпорт до Японії багатьох фруктів та горіхів з країн АСЕАН, а також з інших країн переважно Азіатсько-Тихоокеанського регіону здійснюється майже за нульовими імпортними тарифами (див. додаток) або за суттєво зниженими тарифами на основі так-званих угод «про економічне партнерство» (по суті - угод про лібералізацію торгівлі). Це ставить відповідну продукцію з України у менш конкурентну позицію.

Тарифи за Генеральною системою преференцій (ГСП), яка застосовується і до української продукції при імпорті до Японії (та усіх країн СНД за винятком Росії) є лише по чотирьох позиціях: 0806, 08102 000, 08103 000, 08104 000.

Щодо торговельно-економічного співробітництва України з Республікою Польща (станом на 15 серпня 2018 р.).

Польща залишається найбільшим торговельним партнером України серед країн Центрально-Східної Європи, другим ринком в ЄС (з питомою вагою 15,1% від загального обсягу) та четвертим торговельним партнером за обсягами експортно-імпортних операцій у світі після РФ, Китаю та Німеччини. За результатами першого півріччя 2018 року Польща стала другим у світі найбільшим ринком для українського експорту товарів. Тенденція до подальшого зростання товарообігу з Польщею зберігається.

За даними Держстату України, за результатами 2017 р. обсяг експорту товарів в Польщу зріс на 23,8% і склав 2,725 млрд. дол. (6,3% від загального обсягу; 15,5% - від заг. обсягу експорту до країн ЄС), а обсяг імпорту – збільшився на 28,2% і склав 3,454 млрд. дол. (7% від заг. обсягу та 16,6% - від імпорту з країн ЄС). Товарообіг склав 6,179 млрд. дол. при від’ємному для України сальдо у 729 млн. дол.

Збільшення обсягів експорту товарів до Польщі у 2017 р. відбулось в основному за рахунок зростання експорту за такими групами товарів: руди, шлаки і зола – на 49,2% (на 94,8 млн. дол.); меблі – на 60,2% (на 73,2 млн. дол.); електричні машини – на 20,7%  (на 56,8 млн. дол.); деревина і вироби з деревини – на 11,9% (на 22,4 млн.дол.); вироби з чорних металів – на 33,6% (на 21,4 млн. дол.); чорні метали – на 3,3% (на 13,9 млн. дол.). Проте, відбулось скорочення експорту на 21,9% (на 22 млн. дол.) за групою «насіння і плоди олійних культур».

За результатами І півріччя 2018 року Польща стала другим у світі найбільшим ринком для українського експорту товарів (відрив від РФ лише на 183,9 млн. дол.; 7,1% від загального експорту України та 16,8% від обсягу українського експорту до країн ЄС): у порівнянні з І півріччям 2017 р. експорт зріс на 30,8% і склав 1642,1 млн. дол. (імпорт зріс на 8,3% і склав 1708,8 млн. дол.; негативне для України сальдо - 66,7 млн. дол).

Обсяг експорту послуг до Польщі за результатами 2017 р. збільшився у порівнянні з 2016 р. на 24,7% і склав 275 млн. дол. (8,3% від заг. обсягу експорту послуг до країн ЄС), а імпорту – збільшився на 4,7% і склав 145,1 млн. дол. (5,8% від обсягу імпорту з ЄС). Обсяг торгівлі послугами склав 420,1 млн. дол. при позитивному для України сальдо у 129,9 млн. дол..

У І півріччі 2018 р. обсяг українського експорту послуг до Польщі зріс на 34,7% і склав 172 млн. дол. (3,2% від заг. обсягу експортованих послуг та 9,1% від обсягу українського експорту послуг до країн ЄС), а імпорт зріс на 29,7% і склав 84,8 млн. дол. (3,3% від загального обсягу) при позитивному для України сальдо у 87,1 млн. дол.

Відповідно (без поправки на вартість послуг для переробки товарів) за результатами торгівлі товарами і послугами з Польщею у І півріччі 2018 р. позитивне для України сальдо склало 20,4 млн. дол).

Станом на 01.01.2018 р. обсяг прямих польських інвестицій (акціонерного капіталу) в Україну склав 815,5 млн. дол., що забезпечило приріст польських інвестицій за 2017 рік на 51,1 млн. дол. (8 місце і 2% від загального обсягу ПІІ в економіку України).

Обсяг українських інвестицій в Польщу станом на 01.01.2018 р. складає лише 6,8 млн. дол. Втім, за наявною інформацією, обсяг реальних українських інвестицій в РП, які з різних причин не враховуються Держстатом України, перевищує 1 млрд. дол. США.

На сьогоднішній день в Україні успішно працюють такі підприємства і компанії з польськими інвестиціями як: фабрика будівельної кераміки „Церсаніт”, деревообробна фабрика „Барлінек”, меблева фабрика „Новий Стиль”, фабрика упаковки „Кен-Пак”, фабрика автозапчастин „Інтер-Гроклін”, завод металообробки „Полімекс-Мостосталь”, підприємство з виробництва фарб „Снєжка-Україна”, банківсько-фінансові установи (ПАТ „Кредобанк”, ПАТ „Ідея-банк”, страхова компанія „PZU Україна”), найбільший польський ритейлер „LPP SA”.

Найбільшими українськими інвестиційними проектами в Польщі є: металургійний комбінат „Гута Ченстохова” (інвестор - група „ІСД”), „Гута Покуй”  (інвестор - група „Приват”), завод освітлювальних приладів „Геліос” (інвестор - „Іскра”), плодопереробні заводи „T.B.Fruit Dwikozy” (інвестор - компанія „T.B.Fruit” (власник торгівельної марки „Яблуневий дар”) (у 2019 р. T.B.Fruit планує почати будівництво третього заводу по переробці яблук та ягід в Мазовецькому воєводстві Польщі з потужністю переробки до 4,5 тис. тон яблук і 700 тон ягід на добу; інвестиції орієнтовно складуть понад 40 млн євро); Мазовецький сироварний завод „Ostrowia" (інвестор - група компаній „Milkiland”), ІТ-компанія „Miratech”, компанія „Elfa” (виробництво косметики), фірма „Safe World Technologies” (виробництво електронного обладнання в Краківській спеціальній економічній зоні у м. Затор). 19 липня 2018 року повний контроль над підприємствами Stoczniа Gdańsk S.A. і GSG Towers Sp. z o.o. (81,05% та 50% акцій відповідно), які до цього часу контролювалися українським інвестором Сергієм Тарутою (група „ІСД”), перейняла Агенція розвитку промисловості Польщі (Agencja Rozwoju Przemysłu S.A.).

Обсяги грошових переказів в Україну з боку українських громадян, які на постійній чи тимчасовій основі працюють на польському ринку (понад 85% від усіх грошових переказів з Польщі) за результатами 2018 року можуть перевищити 3,5 млрд. дол.

Щодо законодавчого регулювання діяльності іноземних компаній в Іраку.

Текст Закону Іраку № 79, який набув чинності в листопаді 2017 року та врегульовує питання щодо статусу і діяльності іноземних компаній (компаній-виробників продукції) в Іраку доступний тут: page_1, page_2, page_3, page_4, page_5, page_6, page_7.

Довідка щодо функціонування вільних/спеціальних економічних зон в Арабській Республіці Єгипет (станом на серпень 2018 року)

Політика створення вільних економічних зон (ВЕЗ) в арабських країнах почала здійснюватися з середини 1970-х рр., коли перші ВЕЗ були створені в АРЄ, Сирії та КСА.

Створення і розвиток вільних/економічних/індустріальних зон у Єгипті, в яких виробляється значна частина єгипетського обладнання та товарів, призначених як для внутрішнього споживання, так і для експорту, слід віднести до одного з найважливіших напрямів державної політики АРЄ щодо залучення інвестицій.

Привабливість таких зон для інвесторів обумовлено:
- низькою вартістю місцевої сировини та енергоресурсів;
- дешевою робочою силою;
- пільговими митними зборами;
- достатньою відкритістю місцевих ринків для збуту виробленої продукції;
- невисокими податками. 

Основними типами ВЕЗ в АРЄ є: зони вільної торгівлі (ЗВТ), портові зони, промислові парки (вид промислово-виробничих ВЕЗ) і кваліфікаційні промислові зони.

Зони вільної торгівлі

Єгипет розпочав створення вільних зон у 70-х роках. У цей період політика країни була спрямована на залучення та збереження прямих іноземних інвестицій та збільшення відсотка імпорту та експорту.

За інформацією Генерального управління інвестицій та вільних зон АРЄ (General Authority For Investment And Free Zones, GAFI), наразі цю діяльність здійснюють дев'ять вільних зон:
- Damietta public free zone,
- Alexandria public free zone,
- Ismailia public free zone,
-Media production free zone,
- Nasr City public free zone,
- Port Said public free zone,
- Suez public free zone,
- Shebin El Kom public free zone,
- Keft public free zone.

З характеристиками кожної з них можливо ознайомитися на офіційному сайті GAFI: http://www.gafi.gov.eg/English/StartaBusiness/InvestmentZones/Pages/FreeZones.aspx.

Alexandria public free zone є одним з найвигідніших варіантів для розміщення виробництва, що орієнтоване на експорт. Цьому сприяє розвинена транспортна інфраструктура, близьке розташування міжнародних морських портів (два порти м.Александрія) і надійна система енергопостачання.

Зона спеціалізується на виробництві текстилю, а також складанні машинобудівних товарів, у тому числі колісних тракторів. На території зони здійснюється також складування товарів і обслуговування експортно-імпортних операцій александрійських портів.

Кваліфікаційна промислова зона

У грудні 2004 р. між АРЄ, Ізраїлем та США було укладено Угоду про Кваліфікаційну промислову зону - КПЗ (Agreement for Qualifying Industrial Zone), яка забезпечувала для єгипетських виробників одягу нульовий тариф при доступі на американський ринок за умови використання 11,7% ізраїльської продукції (також це стосується продукції, що виробляється на палестинських територіях). У жовтні 2007 р. згаданий відсоток було знижено до 10,5%.

Протягом 2012 р. співпрацю єгипетських текстильних компаній державного сектору, що працювали у рамках КПЗ, з ізраїльськими постачальниками було припинено внаслідок «зростаючих економічних труднощів». Після того, як США знизили митні збори для виробників аналогічної продукції з Пакистану та Китаю, експорт текстильної продукції з АРЄ стрімко впав. Зазначені події відбувалися на тлі припинення дії газової угоди з Ізраїлем та загострення двосторонніх взаємин.

У 2012-2013 рр. Єгиптом було активізовано переговори з США та Ізраїлем стосовно внесення змін до Угоди з метою погодження показника ізраїльської складової на рівні 8%. При цьому декларувалося, що Єгипет розглядає Угоду про КПЗ як торговельну, а не політичну угоду, тому намагається отримати від неї більший економічний зиск. У рамках цієї угоди працює майже 1000 підприємств, щорічний сукупний дохід яких перевищує 1 млрд. дол. США.

З точки зору торгівлі, програма КПЗ спрямована на спрощення доступу товарів (головним чином, текстилю та одягу) на американський ринок, причому торгові преференції (перш за все, нульова митна ставка) спрямовані на сприяння економічному розвитку та інтеграції у регіоні. Програма КПЗ не є рівнозначною регіональній торговельній угоді, оскільки безмитне ввезення товарів у рамках КПЗ діє на односторонній основі.

КПЗ є важливим інструментом підвищення рівня зайнятості і подолання проблеми безробіття в Єгипті. Наразі Єгипет має намір доповнити угоду за рахунок включення до неї нових регіонів і видів промислової та сільськогосподарської продукції.

 Економічна зона Суецького каналу (SCZone)

Створення зони Суецького каналу вважається виходом економічного розвитку АРЄ на якісно новий рівень. Започаткування проекту «Зона Суецький канал» відбулось на виконання Закону № 83 від 2002 р. (із змінами, внесеними у 2015 р.). Функціонування Зони регулюється Генеральним органом економічної зони Суецького каналу, який є автономним щодо виконавчих повноважень та надання дозволів у межах відповідальності, включаючи контроль всіх сфер діяльності, кадрове забезпечення, бюджет, фінансування, розвиток партнерських відносин з розробниками та консалтингові послуги потенційним інвесторам.

Економічна зона Суецького каналу є вільною зоною та торговельним центром світового класу. Вона розташована на основному торговельному шляху між Європою та Азією, по якому щороку проходить більше 8% світової торгівлі.

Зона складається з районів розвитку та портів.

Наразі у рамках проекту задіяно 6 портів – 3 на Середземному узбережжі АРЄ (Західний Порт-Саїд, Східний Порт-Саїд, порт Ель-Аріш) та 3 у Суецькій затоці (порт Ель-Адабія, порт Сохна, порт Ель-Тур).

Переваги проекту:
-         стратегічне географічне розташування;
-         доступ до внутрішнього єгипетського ринку;
-         доступ до 1,6 млрд. споживачів (населення країн-членів існуючих економічних інтеграційних об’єднань: зокрема Економічного співтовариства країн Східної та Південної Африки);
-         імпорт на 100% звільняється від мита та податку з продажів.

Ураховуючи зацікавленість АРЄ у залученні іноземних інвестицій у розвиток власної економіки, Україна може скористатися цією можливістю з метою виведення власної продукції та технологій на ринок Єгипту та інших країн регіону БСА.

Інформаційні матеріали щодо провідних асоціацій, об’єднань бізнесу іноземних країн, торгових палат, які можуть надавати сприяння українським компаніям у пошуку місцевих ділових партнерів

Інформаційні матеріали щодо іноземних електронних торгових майданчиків, баз даних підприємств тощо, які можуть використовуватись українськими підприємствами для пошуку ділових партнерів

Щодо перспектив розширення ринків збуту вітчизняної молочної продукції за кордоном

Інформаційно-аналітична довідка, підготовлена МЗС та закордонними дипломатичними установами України, у контексті проведення секторального засідання Ради 24 грудня 2014 р. за участі представників галузевих асоціацій та підприємств молочної галузі України.

Документ містить загальний огляд ринків молочної продукції в іноземних державах, особливості законодавчого регулювання імпорту такої продукції, а також перелік іноземних компаній та організацій, які можуть надати сприяння вітчизняним підприємствам у виході на місцеві рини збуту продукції.

Завантажити файл 

Перспективи просування продукції вітчизняних підприємств на ринки країн Латинської Америки

Ринки країн Латинської Америки та Карибського регіону залишаються на сьогоднішній день недооціненими та незнайомими більшості українських товаровиробників. При цьому, немає практично жодної сфери, де українські товари не були б витребувані в цих країнах, що робить ринки цих країн потенційно привабливими для вітчизняного експорту. 

Ознайомитись детальніше

Щодо основних аспектів виходу на ринки країн Західної Африки

Інформаційні матеріали Ради експортерів та інвесторів при МЗС України до засідання, присвяченого перспективам виходу на ринки країн Африки (24 грудня 2015 р.), щодо:

- загального стану двостороннього торговельно-економічного співробітництва України з окремими державами Африки - завантажити;

- перспектив просування продукції українського виробництва на африканські ринки - завантажити;

- рекомендації для вітчизняних товаровиробників щодо роботи на ринках країн Африки (зокрема, стосовно необхідних кроків для здійснення пошуку потенційного партнера; усталеної практики африканських компаній щодо роботи іноземними підприємствами; способів перевірки надійності та репутації місцевих компаній; чинних дозвільних процедур для здійснення поставок продукції; обмежень та потенційних перешкод для вітчизняних експортерів тощо) - завантажити;


Інформаційно-аналітичні матеріали та рекомендації для українських підприємств щодо ведення бізнесу в окремих країнах

Інформаційна довідка щодо організацій Королівства Марокко, які здійснюють перевірку ділової репутації експортерів (вересень 2018 р.)

Організації у сфері фінансового та юридичного аудиту 

Fidab Law Firm
Управляючий директор-компаньйон – Маліка Талаб (Malika Talab)
Адреса: rue Jenna, Résidence ISK, Appt No 7,
1er étage, Secteur 9 - Hay Ryad, Rabat
Тел.: +212 5 37 57 12 16, Факс: +212 5 37 57 12 17,
Мобільний телефон: +212 6 61 20 33 88
Електронна пошта: malika_talab@fidab.ma
Сайт інтернет: www.fidab.ma

Fidupartner
Управляючий директор – Жан Гарсия (Jean Garcia)
Адреса: 332, bd. Brahim Roudani, Casablanca, Maroc 20100
Тел.: +212 5 22 25 39 55 Факс : +212 5 22 25 68 73
Мобільний телефон: +212 6 61 09 15 83
Електронна пошта: cabinet@fidupartner.com
Сайт інтернет: www.fidupartner.com

Fizazi & Associés S.A.R.L
Директор – Халід Фізазі (Khalid Fizazi)
Адреса: Lotissement L 30 Secteur 16, Immeuble 7 Apt 8, Hay Riad, 10000 Rabat Тел.: +212 5 37 71 63 98/99 Факс: +212 5 37 71 38 00
Електронна пошта: secretariat@fizazietassocies.ma, k.fizazi@fizazietassocies.ma

Juristes Conseils Partners sarl
Управляючий директор – Абід Кабаді (Abid Kabadi)
Адреса: 20, angle rue Ibn Yaala El Ifrani et rue Oumaima Saya, Résidence Star Youness 3ème étage, Quartier Racine - Casablanca 20 000
Тел.: +212 5 22 39 36 20/22/32 Факс: +212 5 22 39 36 51
Електронна пошта: juristconseil@wanadoo.net.ma
Сайт інтернет: www.juristconseil.com

K.P.M.G. Audit Maroc
Управляючий директор-компаньйон – Фуад Лахгазі (Fouad Lahgazi)
Адреса: 11, avenue Bir Kacem, Souissi, Rabat
Тел.: +212 5 37 63 37 02 Факс: +212 5 37 63 37 11
Електронна пошта: Kpmg@Kpmg.com

Price Waterhouse/Coopers Компаньйон – Азіз Белкасмі (Aziz Belkasmi) Адреса: 101, bd. Massira El Khadra - ex Camille, 20100 Casablanca, Maroc
Тел.: +212 5 22 77 90 31 Факс: +212 5 22 31 30 91
Електронна пошта: aziz.belkasmi@ma.pwc.com
Сайт інтернет: www.pwc.com

Saba & Co
Директор – Дріс Ель Хажажі (Driss El Hajjaji)
Адреса: 185, bd. Zerktouni Appt. 7, 4e étage, B.p 13921 20 14002 Casablanca Тел.: +212 5 22 25 15 30 Факс: +212 5 22 25 16 03
Електронна пошта: morocco@sabaip.com
Сайт інтернет: www.sabaip.com

Talbi Audit et Conseil Sarl
Управляючий директор – Абдельазіз Талбі (Abdelaziz Talbi)
Адреса: 75, av. Fel Ould Oumeir Agdal 1er étage, Rabat, Maroc 10000
Тел.: +212 5 37 68 26 66 Факс: +212 5 37 68 26 67
Мобільний телефон: +212 6 61 22 55 55
Електронна пошта: talbi.abdelaziz@gmail.com

Інформаційна довідка щодо переліку інформаційних ресурсів компаній і організацій Королівства Марокко, які можуть представляти інтерес для українських учасників зовнішньоекономічної діяльності

 

Ресурс

 

Організація

 

Примітки

 

 

https://www.marchespublics.gov.ma/pmmp/

Портал державних закупівель Марокко

 

http://www.ompic.ma/fr/content/denominations-commerciales

Марокканське бюро комерційної та промислової власності (OMPIC)

Отримання інформації про регістраційний номер конкретної компанії

www.douane.gov.ma

Митне управління Королівства Марокко

Отримання необхідної митної інформації

www.one.org.ma/

Національне агентство електроенергетики і водопостачання Королівства Марокко (ONEE)

У розділі Appels d'offres публікується інформація про тендери ONEE

http://achat.oncf.ma/Pages/AppelsdOffres.aspx

Національне агентство залізниць Марокко (ONCF)

Інформація про тендери

https://esuppliers.ocpgroup.org/esop/mar-ocp-host/public/web/login-f.html

Королівське управління фосфатів (OCP Group), один з лідерів світової гірничорудної галузі

Портал закупівель компанії

http://www.maroc.ma/en

Державний інформаційний портал  Марокко

 

http://www.sgg.gov.ma/Legislation/LarecherchedanslessommairesBO.aspx

Генеральний секретаріат уряду Марокко

 

Збірник законів Марокко

https://www.diplomatie.ma/en/Accueil/tabid/2789/language/en-US/Default.aspx

Міністерство закордонних справ і міжнародного співробітництва Марокко

 

www.mcinet.gov.ma/

www.egov.ma/

www.maroc-trade.gov.ma/

Міністерство промисловості, торгівлі, інвестицій і цифрових технологій

 

www.mem.gov.ma/

www.water.gov.ma/

www.environnement.gov.ma

Міністерство енергетики, надр і сталого розвитку

 

www.invest.gov.ma

Марокканської агентство розвитку інвестицій (AMDI)

 

 

www.emergence.gov.ma

Портал Програми розвитку промисловості Марокко

 

www.smit.gov.ma

Марокканська компанія з питань розвитку туристичної інфраструктури (SMIT)

 

www.visitmorocco.com

Марокканської бюро по туризму (ONMT)

 

 

http://www.cgem.ma

Загальна конфедерація підприємств Марокко (CGEM)

 

www.asmex.org

Марокканська асоціація експортерів (ASMEX)

 

www.marocexport.gov.ma

Марокканське агентство підтримки експорту (Maroc Export)

 

http://www.apefel.com/

Асоціація виробників і експортерів фруктів і овочів Марокко (APEFEL)

 

 

Інформаційно-аналітична довідка щодо інвестиційної політики Марокко та іноземних інвестицій (станом на серпень 2018 року)

Інвестиційна політика Марокко

Інвестиційна діяльність в Марокко регулюється «Інвестиційним кодексом» (Закон №18-95 від 8 листопада 1995 р.), іншими законодавчими актами Королівства, у тому числі міжнародними договорами Марокко, а також спеціальними інвестиційними угодами.

Відповідно до згаданого закону в Марокко створено Урядову Комісію з інвестицій (УКІ). Функції секретаріату УКІ виконує Інвестиційний департамент Міністерства промисловості, торгівлі, інвестицій і цифрової економіки Королівства.

Реалізація інвестиційних проектів може здійснюватися в Марокко за двома варіантами:

- на основі спеціальних угод з прийняттям державою на себе деяких витрат (придбання земельних ділянок, створення зовнішньої інфраструктури, професійна підготовка кадрів) та з одночасним наданням інвестору податкових, митних та інших пільг;

- без участі держави в інвестиційних проектах, коли інвестор згідно з Інвестиційним кодексом та іншими нормативними актами держави за рахунок власних коштів повинен врегулювати всі адміністративні, митні, податкові та інші формальності по проекту.

Залежно від обсягу інвестицій розгляд інвестиційних проектів уповноважені забезпечувати такі державні організації та регіональні структури:

- сума інвестицій дорівнює або перевищує 200 млн. дирхамів (19 млн. євро) - в цьому випадку інвестиційні проекти розглядає Інвестиційний департамент Міністерства промисловості, торгівлі, інвестицій і цифрової економіки, який готує свої пропозиції для затвердження проектів на засіданні урядової Комісії з інвестицій під головуванням Прем'єр-міністра;

- сума інвестицій становить менше 200 млн. дирхамів (19 млн. євро) - прийом інвесторів, їх консультування, надання інформації та надання їм сприяння уповноважені здійснювати створені в кожній провінції регіональні інвестиційні центри (РІЦ).

Головними завданнями Регіональних інвестиційних центрів є здійснення комплексу заходів по стимулюванню припливу іноземних інвестицій в Марокко, а також надання допомоги в створенні підприємства і сприяння інвестору в реалізації проекту.

У 2017 р. уряд Марокко продовжував докладати зусилля по залученню інвестицій в країну з метою розвитку і підвищення конкурентоспроможності національної промисловості, підвищення якості товарів і послуг, створення нових робочих місць, збільшення податкових надходжень до бюджету і зростання експорту.

Інвестиційна політика Марокко орієнтована, головним чином, на залучення іноземних інвестицій в країну. З цією метою Марокканське агентство розвитку інвестицій (Agence Marocaine de développement des investissements, AMDI, перетворене в серпні 2017 року на Марокканське агентство розвитку інвестицій і експорту (Agence Marocaine de développement des investissements et exportations, AMDIE), виконує такі основні функції:

- розробляє систему залучення інвестицій;

- визначає сектори, що потребують інвестицій;

- інформує потенційних партнерів про інвестиційне законодавство Марокко і про наявні можливості для капіталовкладень;

- надає на безоплатній основі консультаційні послуги потенційним інвесторам;

- координує контакти інвесторів з місцевими партнерами і державними органами;

- вживає заходів щодо забезпечення максимально сприятливого інвестиційного клімату  відповідно до законодавства.

У своїй діяльності Агентство опирається на мережу з 6 зарубіжних представництв. Вони діють в країнах, які є основними інвестиційними партнерами Марокко: Франція, Іспанія, ОАЕ, США, Німеччина, Італія.

Крім того, в більшості провінцій Марокко діють регіональні центри розвитку інвестицій, покликані пропагувати інвестиційні можливості свого регіону.

Основні торгові партнери Марокко – Франція і Іспанія є також найбільшими державами-інвесторами в економіку Королівства. На них припадає близько 60% всіх інвестицій в марокканську економіку. Іншими великими інвесторами є країни Перської затоки (в першу чергу, ОАЕ і Саудівська Аравія, Кувейт) - в сумі на них припадає близько 25% інвестицій в марокканську економіку. Крім того, в марокканську економіку інвестують компанії зі Швейцарії, Великобританії та ряду інших країн.

У 2017 р. Марокко залучило понад 2,5 млрд. дол. США в якості інвестицій, що дозволило Королівству зайняти 1-е місце в рейтингу найбільш привабливих країн Африканського континенту для іноземних інвестицій, випередивши Єгипет, ПАР, Нігерію, Туніс та ін.

Найбільш промовистими прикладами успішних інвестицій в марокканську економіку є розвиток автомобільної і авіаційної галузей, які стали драйверами зростання всієї марокканської економіки за останні роки.

Підприємства авто- і авіапрому зосереджені в декількох кластерах, найбільшими з яких є:

- вільна промислова зона м. Танжер, де з 2012 року працює завод "Renault Tanger";

- автомобільний кластер м. Касабланка, де розташоване підприємство "Somaca", на якому збираються деякі моделі "Renault";

- вільна промислова зона м.Кенітра, де зосереджені виробники авто- і авіакомпонентів і комплектуючих;

- технопарк "Nouaceur", де розташовані багато підприємств авіаційної промисловості;

- вільна промислова зона «Надор Вест Мед», де до 2022 року планується створити кластер ПММ.

З 2016 року розпочалося будівництво автозаводу французького концерну «Пежо-Сітроен» (PSA), розташованого у вільній економічній зоні біля м.Кенітра. У липні 2018 р. з конвеєру нового заводу концерну «Пежо-Сітроен» зійшов перший автомобіль. Завдяки проекту буде створено 4,5 тис. робочих місць.

У перші роки роботи потужність становитиме 90 тис. автомобілів на рік, тоді як остаточна проектна потужність сягатиме 200 тис. автомобілів на рік. 80% продукції призначатиметься для експорту. Іноземні інвестиції в проект складуть близько 560 млн. євро.

Підприємство вироблятиме понад 100 тис. автомобілів «Пежо-208» і «Пежо-301» на рік. Це вже буде третій у Марокко автозбиральний завод після підприємства "SOMACA" (Касабланка) з виробничою потужністю 55 тис. автомобілів на рік та заводу "Рено-Танжер", проектна потужність якого становить 340 тис. автомобілів на рік.

Урядова політика спрямована на створення промислової екосистеми автомобілебудування – залучення на територію Марокко виробників комплектуючих та частин для автомобілів. Таким чином, автомобілі будуть вироблятися зі складових, 60% яких походитимуть з підприємств, розташованих у Марокко.

Сприяння виробництву автомобілів у Марокко є складовою «Плану промислового прискорення», який має на меті створення на території країни сучасних високотехнологічних виробничих потужностей для задоволення внутрішніх потреб та збільшення експорту продукції з високою доданою вартістю.

За прогнозами міністерства промисловості, інвестицій, торгівлі та цифрової економіки Марокко, до 2025 року експорт продукції автомобілебудування  сягне 18 млрд. євро щорічно (в 2017 р. - 5,3 млрд. євро). Уряд Марокко готовий надавати субсидії й пільги у розмірі 10%-15% від вартості реалізації проекту іноземним або місцевим компаніям, які налагоджуватимуть виробництво в особливій економічній автомобільної зоні Марокко.

Імпортні ставки для ввезення комплектуючих і автокомпонентів для подальшої кінцевої зборки на території Марокко варіюються в залежності від рівня локалізації виробництва та фіксуються в рамках відповідної угоди між компанією-виробником і марокканським урядом.

Крім того, компанії автомобільного сектора, які здійснюють діяльність в рамках вільних промислових зон Марокко, звільняються від сплати податків на прибуток протягом 5 років після початку роботи (після 5 років ставка складе 8,75% проти 10% -30% при стандартній ставці оподаткування ).

До розширення зовнішніх інвестицій проявляють інтерес ряд приватних марокканських компаній будівельного сектора (виробництво цементу), які розвивають виробничу діяльність в африканських країнах, а також марокканський телекомунікаційний оператор «Марок Телеком» і ряд приватних банків, міжнародна діяльність яких сфокусована, головним чином, в країнах Африканського континенту.

Єдиною великою марокканської компанією, яка активно розвиває інвестиційну діяльність за межами Африки, є Королівське управління фосфатів (Office chérifien des phosphates, OCP Group). «OCP Group» проявляє інтерес до участі в зарубіжних інвестиційних проектах з розвитку виробництв на ключових ринках збуту фосфоритової руди і фосфорної продукції (Європа, Індія, Бразилія). Крім того, розгалужену мережу філій в Європі мають найбільші марокканські банки Attijari Wafa Bank і BMCE.

Двосторонні інвестиційні угоди і угоди про зону вільної торгівлі

Королівство Марокко є підписантом більше 60-ти міжнародних угод про заохочення і захист інвестицій з багатьма європейськими країнами, США, Канадою, Китаєм, Республікою Корея і Індією, в тому числі, з Україною (Угода між Урядом України і Урядом Королівства Марокко про заохочення та взаємний захист інвестицій (м.Рабат, 24 грудня 2001 р.), набула чинності 26.04.2009 р.), а також 51-ї двосторонньої конвенції про уникнення подвійного оподаткування.

Рекомендації щодо можливостей та умов виходу українських суб’єктів господарювання на ринок Сполучених Штатів Америки (станом на липень 2018 року)

Шанси виходу на американський ринок мають ті українські компанії, які готові постачати високоякісну продукцію за конкурентною ціною (наприклад, у порівнянні з експортерами з КНР, Канади, Бразилії, Німеччини тощо), працювати за західними стандартами менеджменту та показниками якості (у т.ч. максимально оперативно реагувати на зміну попиту та вимог покупця), а також усвідомлюють необхідність витратити певний час та фінансові ресурси на проведення підготовчої роботи (у багатьох компаній процес повноцінного виходу на американський ринок може займати щонайменше кілька років).

Окрім великої кількості консалтингових та посередницьких структур, які готові надавати сприяння вітчизняним компаніям у виході на ринок США, кожний американський штат пропонує розгалужену та багаторівневу систему торгових палат, бізнес об’єднань, регіональних програм та ініціатив з розвитку бізнесу та налагодження взаємовигідних контактів з місцевими виробниками.

Варто відзначити окремі ключові вимоги, яких необхідно дотримуватися вітчизняним експортерам для виходу на американський ринок:

- забезпечення участі у міжнародних виставках та виставково-ярмаркових заходах на території США для встановлення безпосереднього контакту з потенційними американськими покупцями чи партнерами (Сполучені Штати суттєво відрізняються від багатьох ринків країн Азії, Африки та Латинської Америки зокрема тим, що рішення про доцільність встановлення співпраці з іноземними партнерами приймається безпосередньо керівництвом тієї чи іншої американської компанії, а не нав’язується федеральною чи регіональною владою; окрім того, встановлення персонального контакту з керівництвом американської компанії, у т.ч. неформального, формування довіри та наявність позитивних рекомендацій від інших партнерів – є набагато важливішою запорукою укладення контракту, ніж формальне звернення навіть з конкурентною пропозицією за параметрами ціна/якість);

- готовність до оперативного проведення переговорів на найвищому та   експертному рівнях, з повною деталізацією комерційної пропозиції без приховування особливостей виробничого процесу чи формування собівартості (американські компанії, як правило, дуже добре орієнтуються у реальних можливостях того чи іншого ринку та надають перевагу «прозорим» і прагматичним переговорам з чітким розумінням конкретного комерційного інтересу потенційного партнера);

- важливою конкурентною перевагою у виході на американський ринок є відкриття постійного представництва українського експортера на території США або ж наявність американської компанії-партнера (низка українських компаній, які вже вийшли на американський ринок, мають в Сполучених Штатах своїх постійних представників (подекуди громадян США), окремі представництва або реєструють в США підконтрольні компанії) (серед таких українських компаній, які вже представлені на рику США – більшість вітчизняних ІТ-компаній, низка виробників металопродукції, продукції машинобудування, постачальників сільськогосподарської продукції та продуктів харчування);

- більшість українських компаній мають усвідомлювати, що вихід на ринок США подекуди потребує тривалого часу та певної поетапності, наприклад: надсилання пробних експортних поставок в незначних обсягах; поступовий вихід у роздрібну мережу або постачання сировини/комплектуючих; вихід на оптовий ринок та постачання окремих вузлів/агрегатів; створення спільних підприємств та укладення партнерських угод тощо.

Водночас, доводиться констатувати, що на фоні низки українських експортерів, які не лише вийшли на американський ринок, але й активно розвивають свій бізнес на території США, багато українських компаній досі нехтують такими елементарними, але обов’язковими для виходу на американським ринок вимогами як:

- функціонування якісного англомовного веб-сайту, який має оновлюватися на потайній основі та містити вичерпну інформацію про компанію (звісно, за виключенням тієї інформації, яка складає комерційну таємницю), її історію, основних власників, провідних клієнтів, міжнародний досвід роботи, адресу та контактну інформацію тощо;

- наявність принаймні одного постійного співробітника з належним рівнем володіння англійською мовою, який міг би забезпечувати оперативне спілкування в режимі електронного листування та телефонних дзвінків;

- готовність до оперативного внесення певних якісних чи технічних змін до продукції, процесу її виготовлення чи контролю з метою встановлення відповідності до жорстких технічних стандартів американського ринку, які можуть суттєво відрізнятися навіть від високих стандартів країн ЄС.  

При цьому необхідно відзначити, що зусилля українських експортерів у виході на ринок США цілком виправдовуються, адже ефект від присутності на американському ринку не вимірюється лише надходженнями від реалізації експортної продукції та успішного виконання контрактів, але дають такі непрямі ефекти, як, наприклад:

-  суттєве підвищення ринкової вартості та ділової репутації компанії на зовнішніх ринках (присутність української компанії на ринку США значно спрощує розвиток її бізнесу в Канаді, країнах ЄС, Латинської Америки та Азії);

-  збільшення шансів брати участь у реалізації американськими компаніями інших контрактів та реалізації тендерів (зокрема, на умовах субпідрядників чи постачальників окремих видів продукції, робіт чи послуг), у т.ч. на ринках третіх країн;

-  спрощення та здешевлення доступу до міжнародного ринку запозичень, зокрема кредитних ресурсів та фінансових гарантій;

-  підвищення інвестиційної привабливості компанії як з точи зору американських інвесторів, так і провідних іноземних інвестиційних компаній, фондів та фінансово-банківських інституцій.                                                                 

Практичні посібники для українських експортерів та норвезьких імпортерів агропромислової продукції з України.

Підготовлені Норвезько-Українською торговельною палатою за пропозицією Посольства України в Королівстві Норвегія практичні посібники для українських експортерів та норвезьких імпортерів агропромислової продукції з України доступні нижче (за секторами рослинництва):

-   Зернові

-   Фрукти

-   Овочі

Інформація щодо окремих фактів стосовно податкової системи Грузії (станом на червень 2018 року).

Головним нормативним актом та джерелом податкового законодавства Грузії є Податковий Кодекс, який уперше був оприлюднений у 1997 р. У грудні 2004 р. вийшла нова редакція Податкового Кодексу. З часу його прийняття до Кодексу було внесено значну кількість доповнень і у січні 2011 р. Парламентом Грузії прийнято новий Податковий Кодекс. При цьому, на даний час податкове та митне законодавство об’єднані у рамках одного кодексу. Водночас, урядом Грузії ведеться робота щодо розробки Митного Кодексу Грузії як окремого законодавчого акту, яку планується завершити восени 2018 р.

Збір податків та контроль податкової середи здійснюється Податковою службою Грузії, яка підпорядковується Міністерству фінансів Грузії. Процедури податкового адміністрування та митне оформлення можуть здійснюються в онлайн-режимі.

Станом на червень 2018 р. Грузією укладено угоди про уникнення подвійного оподаткування з 55 країнами світу, включаючи Україну.

На даний час в Грузії не існує обмежень на конвертацію валюти та репатріацію капіталу та прибутку з країни.

У Глобальному звіті про конкурентоспроможність Грузія входила до десятки країн з економікою, яка має низьку сукупну ставку податку.  

Сьогоднішня система податків Грузії включає 6 видів фіксованих податків (стара система податків включала 21 податок), а саме:

податок на прибуток підприємств (ставка 15%);

(Платниками податку є юридичні особи, зареєстровані на території Грузії. Об’єктом оподаткування є прибуток, отриманий юридичною особою від здійснення діяльності як на території Грузії, так і поза її межами. Юридичні особи, зареєстровані за кордоном, розглядаються як нерезиденти і оподатковуються в частині прибутку, отриманого від діяльності на території Грузії. Філії грузинських компаній не сплачують самостійно податку на прибуток, а консолідують прибутки з прибутками головної компанії).

податок на доходи фізичних осіб (прибутковий податок) (20%);

(Суб’єктом оподаткування є нерезиденти та резиденти - фізичні особи, які отримали дохід на території Грузії. Фізичною особою, у розумінні платника зазначеного податку, вважається особа, що знаходиться та території Грузії більше 183 днів протягом 12 місячного періоду. Об’єктом оподаткування є дохід, визначений як різниця між сукупним доходом, отриманим протягом року та сумами, відрахованими згідно вимог Податкового Кодексу за звітний період. Платником податку є роботодавець, який виплачує заробітну плату на території Грузії фізичній особі або робітнику у грошовій або негрошовій формі. Ставка податку на дохід від продажу транспортного засобу або житла з прилеглою земельною ділянкою складає 5%. Ставка податку на доходи фізичних осіб у відношенні відсотків, дивідендів та роялті (податок на видобування корисних копалин) становить 5%. Існують спеціальні режими оподаткування для осіб із статусом мікробізнесу та малого бізнесу. Статус мікробізнесу надається фізичній особі, яка не використовує труд найманих робітників і сукупний дохід якої не перевищує 30000 ларі на рік. У той же час, на низку видів діяльності (24 види діяльності) рамки у 30000 ларі не розповсюджується. Статус малого бізнесу надається фізичній особі, яка є фізичною особою-підприємцем, знаходиться на податковому обліку і сукупний дохід якої не перевищує 500000 ларі на рік (з 01.01.2018 р.). Дохід малого бізнесу оподатковується за ставками у рамках від 1%. Фізичні особи із статусом мікро- та малого бізнесу щорічно подають спрощену форму прибуткового податку.)

податок на додану вартість (18%);

(Об’єктом оподаткування є транзакції та імпорт. Під транзакціями у цьому сенсі розуміються поставка товарів та послуг, включаючи ті, що здійснюються на безоплатній основі, якщо вони здійснювалися на території Грузії. Під імпортом розуміється імпорт товарів. Базою розрахунку є митна вартість. Іноземці, які купили товар на території Грузії і вивозять його протягом 3 місяців з дня купівлі з митної території Грузії, мають право на повернення ПДВ. При цьому мінімальна вартість одного чеку має бути не менше 200 ларі.)

імпортне мито

(Об’єктом оподаткування є товари, що пересуваються через митну територію Грузії. Ставки податку можуть складати  0%, 5% або 12%, у залежності від виду товарів).

акциз;

(Усі фізичні і юридичні особи, які є виробниками підакцизних товарів, є суб’єктами акцизного оподаткування. Акцизи, які сплачуються при експорті, можуть бути повернуті експортеру. Оподаткуванню акцизним збором в Грузії підлягають пиво, лікери (віскі, горілка і т.і.), сигарети та інша тютюнова продукція, автомобілі, природний газ, нафта та нафтові дистиляти, інша продукція, вироблена з нафти та бітумних корисних копалин. Моментом здійснення транзакції вважається поставка товару або здійснення трансферу. У відповідності із законодавством заборонено поставку та імпорт підакцизних товарів без акцизних марок).

майновий податок (до 1%);

(Є місцевим податком і включає податок на землю та на нерухомість фізичних осіб та підприємств. Органи місцевого самоврядування уповноважені у рамках своїх повноважень вводити місцеві податки на своїй території у рамках максимального ліміту, визначеного Податковим Кодексом. Об’єктом оподаткування нерухомості фізичних осіб (окрім землі) є основні фонди, що використовуються для економічної діяльності, нерухоме майно (будівлі, яхти, моторні човни, гелікоптери, літаки, засоби пересування). Ставка податку на нерухомість є диференційованою і базується на сумі річного доходу фізичної особи, є безвідносною до того чи мова іде про резидента або ні, чи походить майно з території Грузії чи ні. Ставка податку на майно є на рівні 0,05%-0,2% ринкової вартості майна якщо річний доход сім’ї за звітний рік складає від 40000 до 100000 ларі. Якщо він перевищує 100000 ларі – 0,8%-1,0%. Платниками податку на майно нефізичних осіб є вітчизняні підприємства та іноземні підприємства, які здійснюють економічну діяльність на території Грузії, чия власність використовується у господарській діяльності. Ставка податку складає 1% від балансової вартості майна. Суб’єктами оподаткування земельним податком є фізичні та юридичні особи, які є власниками земельних ділянок або користувачами земельних ділянок, що знаходяться у державній власності, включаючи землі сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення. Розмір податку залежить від якості та місцезнаходження землі та не пов'язаний з результатами економічної діяльності платника. Базовий максимум річної ставки для несільськогосподарських земель складає 0,24 ларі/м2).

Згідно Акту економічної свободи Грузії - органічному закону Грузії, прийнятому Парламентом Грузії у 2011 р. у рамках здійснення реформ, Уряду не дозволяється підвищувати ставки податку (за виключенням акцизу) або збільшувати кількість податків без проведення національного референдуму.

Серед інших платежів, передбачених законодавством Грузії, існують платежі за користування природними ресурсами, платежі за організацію ігорного бізнесу, митні платежі та деякі інші платежі.

Протягом останніх років податкова система Грузії знаходиться у стадії постійного реформування.

Зокрема, у 2017 р. у Податковому кодексі Грузії набрали сили зміни щодо системи податків на прибуток за естонською моделлю (окрім фінансового сектору), згідно з якою, у випадку реінвестування, компанії не платитимуть податок на прибуток до моменту її розподілу. При цьому, сама відсоткова ставка податку на прибуток (15%) не змінилася. Очікується, що цей крок позитивно впливатиме на економіку, зокрема, сприятиме прискоренню економічного зростання, позитивному впливу з точки зору зниження дефіциту поточного рахунку, підвищить доступ компаній, зокрема малих та середніх, до фінансових ресурсів, дозволить збільшити обсяг капіталу, сприятиме отриманню більших можливостей для бізнесу для розвитку, підвищить стійкість бізнесу до криз, спростить податковий облік та адміністрування.

Реформи у податковій сфері торкаються також підвищення податків на ігорний бізнес, на імпорт автомобілів, нафтопродукти та сигарети. Акциз на імпорт авто с 01.01.2017 р. зріс у середньому з 0,2 ларі до 1,5 ларі за кубічний сантиметр двигуна. Акциз на нафтопродукти у 2017 р. збільшився у 2 рази, а на природний газ – у 2,5 рази. Майже на 60% зріс податок на тютюнові вироби. Майже у 2 рази збільшилися збори за організацію ігорного бізнесу. Підвищення податків є частиною плану уряду Грузії щодо зміцнення національної валюти, а також засобом залучення додаткових коштів до державного бюджету. За оцінками уряду Грузії проведення фіскальної реформи забезпечило близько 1% зростання економіки.

У 2018 році розпочата робота щодо реформування системи повернення податку на додану вартість. Передбачається створення спеціальної системи, яка дозволятиме повернення ПДВ протягом 5-7 робочих днів з використанням подання електронних запитів.

На початку 2018 року Урядом Грузії представлено три нових ініціативи, які стосуються податкової сфери і націлені на підтримку бізнесу, покращення бізнесового середовища та збільшення частки малих та середніх підприємств в економіці Грузії. Перша ініціатива стосується намірів суттєвого скорочення бюрократичного тиску на підприємців і полягатиме у зменшенні у 5 разів кількості звітних документів. Очікується, що цей механізм запрацює з 01.01.2018 р. Другою ініціативою передбачається спростити процедуру та зменшити розмір податків при продажі продукції місцевими підприємцями або фермерами у сільських районах. Метою третьої ініціативи є перетворення Грузії у регіональний фінансовий центр. Ініціатива дозволить нерезидентам реєструвати компанії он-лайн на території Грузії.  

Відомості щодо нормативно-правової бази, яка регламентує вихід на ринок Канади.

Оскільки більшість українських виробників зіштовхується з проблемою дотримання технічних вимог та сертифікації вже на етапі дослідження ринку, нижче вказані інформаційні масиви, які розміщені на Інтернет-порталах уряду Канади, будуть корисними при виробленні належної стратегії виходу на канадський ринок:

- покрокова інструкція щодо діючої процедури імпорту товарів в Канаду (https://www.cbsa-asfc.gc.ca/import/guide-eng.html);

- автоматизована система щодо вимог для імпортерів харчових продуктів (http://airs-sari.inspection.gc.ca/airs_external/english/decisions-eng.aspx);

- вимоги щодо маркування продукції в Канаді (http://www.inspection.gc.ca/food/labelling/food-labelling-for-industry/eng/1383607266489/1383607344939);

- вимоги до імпорту сільськогосподарських товарів до Канади (http://laws-lois.justice.gc.ca/eng/acts/C-0.4/);

- вимоги до продуктів харчування (http://laws.justice.gc.ca/eng/acts/F-27/), меду та продукції з нього (http://www.inspection.gc.ca/food/honey/imports-interprovincial-trade/overview/eng/1352740782118/1352740853690, http://www.inspection.gc.ca/food/labelling/food-labelling-for-industry/honey-products/eng/1392907854578/1392907941975).

Також, для потенційних вітчизняних експортерів у нагоді можуть стати такі ресурси:

- інформаційний ресурс сайту Міністерства інновацій, науки та економічного розвитку (http://www.ic.gc.ca/eic/site/ccc-rec.nsf/eng/home), скориставшись яким, можна знайти координати виробників практично будь-яких товарів;

- перелік тендерних пропозицій зі зручною розбивкою на провінції/товари/послуги: https://buyandsell.gc.ca/procurement-data/tenders, http://www.merx.com/ ;

- база даних канадських імпортерів (Canadian Importers Database): https://www.ic.gc.ca/eic/site/cid-dic.nsf/eng/home 

Також Канадою, за погодженням з українським урядом, реалізується проект технічної допомоги з підтримки торгівлі та інвестицій (Canada-Ukraine Trade and Investment Support Project), метою якого є збільшення українського експорту до Канади, залучення канадських інвестицій в економіку України, інформування українських підприємств про ринкові можливості та регуляторні вимоги у Канаді (докладніше на сайті проекту - https://cutisproject.org/). 

Інформаційна довідка щодо реєстрації торгової марки в КНР (станом на квтіень 2018 року)

Іноземні юридичні та фізичні особи з метою отримання виключного права на використання торгової марки (далі ТМ) у відношенні товарів чи послуг, які ними виготовляються, переробляються, реалізовуються в КНР, можуть її зареєструвати у Офісі з питань захисту торгових марок при Державній адміністрації промисловості та комерції КНР (далі ТМ офіс).

 Вимоги до реєстрації торгових марок в Китаї

Згідно із законом КНР «Про торгові марки» для реєстрації ТМ можуть бути використані текстові та графічні зображення, включаючи слова, літери алфавіту, тривимірні зображення, комбінації кольорів або поєднання зазначених компонентів. ТМ повинна мати відмінні характеристики, що дозволяють ідентифікувати товари та/або послуги, а також не мати перешкод для реєстрації у вигляді раніше зареєстрованих торгових марок.

ТМ не можуть використовувати такі слова і графічні зображення та мають відповідати наступним вимогам:

1) аналогічні або подібні до державного найменування КНР, державного прапору, державного гербу, військових знамен, відзнак, а також найменування місць розташування центральних органів державної влади; найменування та графічні зображення, аналогічні спорудам, які символізують такі органи влади;

2) аналогічні або подібні до державних найменувань країн світу, державних прапорів, військових знамен, за винятком випадків згоди уряду відповідної держави на використання зазначених назв та зображень у якості ТМ;

3) аналогічні або подібні до найменувань, прапорів, емблем міжурядових міжнародних організацій, за винятком випадків згоди таких організацій або відсутності можливого введення громадськості в оману щодо приналежності торгової марки;

4) аналогічні або подібні до офіційного штампу чи печатки, які можуть затверджувати здійснення контролю або надання гарантій, за винятком дозволених;

5) аналогічні або подібні до найменувань і символів Червоного Хреста і Червоного Півмісяця;

6) не можуть принижувати національну гідність;

7) не можуть перебільшено рекламувати якість товарів і вводити в оману;

8) не можуть завдавати шкоди соціалістичній моралі і звичаям, або іншим чином негативно впливати на споживачів.

 Окрім цього, не можуть бути зареєстровані ті торгові марки, які:

1) формуються виключно із загальноприйнятого найменування, графічного зображення або позначення товару;

2) формуються виключно з безпосередньої вказівки на якість, основні матеріали, функції, призначення, вагу, кількість та інші характеристики товару;

3) позбавлені характерних особливостей;

4) відтворюють, імітують або перекладають загальновідому ТМ;

5) використовують в якості торгової марки форму товару.

 Процедура подачі і розгляду заявки на реєстрацію ТМ

Реєстрацію торгових марок здійснює Офіс з питань захисту торгових марок. В компетенції цього органу знаходиться публікація інформаційних бюлетенів про зареєстровані ТМ і подані на реєстрацію заявки, а також розгляд протестів щодо реєстрації ТМ.

Іноземна фізична чи юридична особа може подати заявку на реєстрацію ТМ в КНР лише за допомогою визнаного державою китайського агентства з реєстрації торгових марок (перелік: http://wssq.saic.gov.cn:9080/tmsve/agentInfo_getAgentDljg.xhtml ).

Доволі поширеним явищем, з яким неодноразово стикаються не лише українські, але й відомі іноземні компанії, є реєстрація т.зв. «піратами» відомих торгових марок чи ТМ продуктів, які планується ввозити в КНР. Тому перед реєстрацією слід здійснити попередню перевірку в інформаційній базі ТМ офісу на предмет наявності в реєстрі подібних чи ідентичних ТМ.

За розгляд заявки стягується державний збір у розмірі 300 юаней (близько 48 дол. США).

Для подачі заявки на реєстрацію ТМ необхідно підготувати такі документи:

- заповнена аплікаційна форма;

- копії репродукції ТМ в якісному графічному виконанні розміром від 5 до 10 см, якщо дизайн торгової марки, що реєструється, виконаний в одному і більше кольорах, необхідно надати 5 кольорових копій і одну чорно-білу копію ТМ;

- копії документів реєстрації фізичної/юридичної особи чи осіб, які подають на реєстрацію ТМ;

- довіреність для китайського агентства на представлення інтересів заявника.

 Усі товари і послуги, що реєструються повинні подаватися у відповідності з Ніццькою класифікацією продуктів і послуг для реєстрації торгових марок. Заявник може зареєструвати ТМ для різних груп товарів, що належать до різних класів Класифікації. При цьому необхідно враховувати, що при реєстрації ТМ щодо товарів і послуг, які належать до різних класів, або при перевищенні десяти найменувань товарів в одному класі, збільшується розмір державного мита за реєстрацію. Ознайомитися з Ніццькою класифікацією можна в Інтернет базі ВОІВ .

Зазначена класифікація товарів щороку переглядається в рамках ВОІВ, вона містить 45 груп товарів (1-34) і послуг (35 – 45). Кожна країна-член Ніццького договору зобов’язана застосовувати її при реєстрації ТМ.

Після отримання усіх документів ТМ офіс проводить їх перевірку і направляє заявнику (або його довіреній особі) Повідомлення про прийом заявки до розгляду. Протягом 30-ти денного терміну ТМ офіс має право витребувати від заявника додаткові матеріали.

Прийнята до розгляду заявка на реєстрацію торгової марки розміщується на сайті ТМ офісу і публікується в офіційному бюлетені для того, щоб зацікавлені особи мали можливість її опротестувати.

Під час розгляду заявки ТМ офіс дотримується принципу часового пріоритету, тобто при використанні двох однакових або подібних торгових марки правовий захист надається тій ТМ, заявка на реєстрацію якої подана першою.

Як правило ТМ офіс розглядає заявку на реєстрацію ТМ протягом 8-9 місяців, після чого у письмовому вигляді інформує заявника про прийняте рішення, яке може полягати у реєстрації ТМ, повній або частковій відмові у реєстрації.

У разі необхідності зміни імені, адреси або інших даних власника зареєстрованої ТМ подається заява про реєстрацію змін.

Термін дії зареєстрованих ТМ становить 10 років. Для продовження терміну використання ТМ необхідно за 6 місяців до його закінчення звернутися до ТМ офісу із відповідною заявою.

 Оскарження рішень ТМ Офісу щодо реєстрації ТМ

Державна адміністрація промисловості та комерції КНР створює Експертну комісію з торгових марок, до компетенції якої належить розгляд заявок-оскаржень реєстрації ТМ.

Будь-яка особа може подати протест щодо затвердженої ТМ протягом 3 місяців після офіційного повідомлення. У разі відсутності протестів ТМ затверджується і реєструється, видається Свідоцтво про реєстрацію ТМ, а також публікується в офіційному бюлетені ТМ офісу оголошення про це.

При подачі протесту щодо реєстрації ТМ необхідно надати опис ситуації і обґрунтування особи, яка подала протест, а також заявника. У разі незгоди будь-якої сторони з рішенням протягом 15 днів з моменту отримання повідомлення про прийняте рішення допускається подача заяви до комісії для повторного розгляду протесту. У випадку незгоди з рішенням комісії протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення заявник може подати заяву до Народного суду КНР.

У разі незгоди з відмовою в реєстрації ТМ заявник може протягом 15 днів з моменту отримання письмового повідомлення подати заяву до Експертної комісії для повторного розгляду. У разі незгоди з рішенням Експертної комісії допускається подача заяви до суду КНР протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення про рішення комісії.

Щодо туніської торговельної інтернет-платформи Tunisia Trading Platform 

У Туніські Республіці функціонує інтернет-платформа Tunisia Trading Platform (https://www.tunisia-trading.com/en/), учасниками якої на безкоштовній основі можуть стати як туніські, так і іноземні компанії.

Метою роботи цієї платформи є активізація співробітництва між діловими колами різних держав, популяризація компаній, реклама продукції, послуг, розміщення тендерної інформації, проведення інтернет конференцій тощо.

Згадана інтернет-платформа представляє собою базу даних з актуалізованою інформацією про провідні компанії, які діють на туніському та регіональному ринках.

Платформа дозволяє здійснювати пошук партнерів за напрямками діяльності та розміщувати інформацію щодо власних торговельних пропозицій.

Молдова. "Закон про інформування споживачів стосовно харчових продуктів" від 21.01.18

12.01.2018 р. в офіційному виданні Республіки Молдова «Monitorul Oficial» опубліковано «Закон про інформування споживачів стосовно харчових продуктів» № 279 від 15.12.2017 р. 

Зокрема, Законом визначена обов’язкова інформація про харчові продукти, включаючи лінгвістичні вимоги (обов’язкова інформація складається державною мовою РМ), вимоги щодо зазначення країни походження тощо.

Відповідальність за інформування споживача про харчові продукти, вироблені за межами РМ, покладається на імпортера продукції на молдовський ринок.

Зазначений Закон набуває чинності з 12.01.2019 р. 

Інформація щодо нових ставок акцизів на товари, які ввозяться в Азербайджан 

22 січня 2018 року в Азербайджанській Республіці (АР) затверджуються нові ставки акцизів на товари, які ввозяться на територію Азербайджану і підпадають під акцизний збір.

Зазначені нетарифні засоби Уряду АР запроваджуються у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів Азербайджанської Республіки № 574 від 21 грудня 2017 р. Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів Азербайджанської Республіки № 20 від 19 січня 2001 року «Про затвердження ставок акцизів товарів, що ввозяться на територію Азербайджанської Республіки, які підпадають під акцизний збір.

Нові ставки акцизів підакцизних товарів, що ввозяться на територію Азербайджанської Республіки

Умови реєстрації іноземних компаній з метою ведення інвестиційної діяльності в Туніській Республіці

Перелік мароканських компаній, які здійснюють перевірку ділової репутації експортерів

Марокко

Інформація щодо порядку відкриття іноземної компанії в Марокко: Завантажити

Інформація щодо особливостей митних процедур при імпорті в Марокко: Завантажити

Інформація щодо Національної стратегії інноваційного розвитку: Завантажити

Інформація щодо валютно-фінансового регулювання при імпорті до Марокко: Завантажити

Інформація щодо технічних аспектів державного регулювання в галузі промисловості і послуг: Завантажити

Інформація щодо системи оподаткування: Завантажити 

Інформація щодо спеціальних обмежень у галузі торгівлі товарами: завантажити.

Інформація щодо фармацевтичної промисловості Марокко: Завантажити.

Рекомендації для іноземних експортерів щодо виходу на бразильський ринок

Інформація щодо шляхів та особливостей виходу вітчизняних компаній на ринок ОАЕ

У рамках сприяння виходу та закріплення вітчизняних компаній на іноземних ринках, підготовлено інформацію щодо шляхів виходу українських компаній на ринок ОАЕ, а також методів та особливостей ведення бізнесу в країні.

Завантажити

Інформація щодо вимог до проведення та участі в тендерних процедурах у Туреччині (англ. мова) 

У рамках сприяння виходу та закріплення вітчизняних компаній на ринок Туреччини підготовлено інформацію стосовно вимог до проведення та участі в тендерних процедурах Туреччини згідно положень Закону Туреччини «Про державні закупівлі».

Мова тексту - англійська

Завантажити

Безкоштовні інтернет-сервіси пошуку інформації про суб’єктів господарської діяльності в Україні та закордоном. 

В рамках діяльності Ради експортерів та інвесторів при МЗС України підготовлений перелік безкоштовних інтернет-ресурсів в Україні та закордоном (здебільшого англійською мовою), які дозволяють перевірити різні аспекти право- та дієздатності того чи іншого суб’єкта господарювання  з метою з’ясування його надійності та доцільності введення з ним бізнесу. Зазначений перелік планується поступово збільшувати та оновлювати. 

Завантажити

Інформація для українських компаній щодо ведення бізнесу та налагодження взаємодії з діловими партнерами в Туреччині 

Інформаційні матеріали містять довідки щодо: організаційної структури підприємництва в Туреччині, кредитування «Ексімбанком» Туреччини проектів у іноземних країнах, реєстрації та діяльності в Туреччині представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, організованих промислових зон у Туреччині.

Завантажити матеріали

Організаційно-правові форми реєстрації компаній та ведення бізнесу в ОАЕ

Інформаційні матеріали стосовно окремих ринків Фінляндської Республіки

Інформаційні матеріали стосовно окремих ринків Республіки Ісландія

Інформація для українських компаній щодо ведення бізнесу в Узбекистані та окремих аспектів розвитку економіки держави

Матеріал містить інформацію щодо аспектів ведення бізнесу в Узбекистані, інвестиційної політики, а також пріоритетів розвитку транспортно-транзитної інфраструктури. Завантажити файл.

Інформація щодо особливостей входження іноземних компаній на ринок Держави Кувейт

Інформація щодо умов торговельно-інвестиційної діяльності в Нігерії

Загальні рекомендації щодо особливостей та умов входження українських суб’єктів господарювання на ринок Перу

Нідерланди: інформаційні матеріали для українських підприємств щодо окремих галузей економіки країни, її дозвільної системи та потенційних ділових партнерів

Інформаційно-аналітичні матеріали щодо:

•             інформаційних джерел, на яких розміщується інформація про закупівлі та міжнародні тендери в Королівстві Нідерланди;

•             останніх запитів нідерландських компаній – потенційних імпортерів вітчизняної продукції;

•             роздрібних торговельних мереж Нідерландів, які потенційно можуть стати замовниками вітчизняної харчової продукції;

•             органів фінансового контролю Королівства Нідерланди;

•             дозвільної системи в Королівстві Нідерланди;

•             страхування іноземних інвестицій в Нідерландах;

•             сільського господарства Королівства Нідерланди;

•             молочного сектору Королівства Нідерланди;

•             енергетичної галузі Королівства Нідерланди;

•             порядку реєстрації суден іноземного походження у Королівстві Нідерланди;

•             реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців в Нідерландах.

Завантажити файли одним архівом.

Загальні умови ведення бізнесу у Катарі

Катаром створено привабливий інвестиційний клімат для стимулювання інвестиційної діяльності. Політично і соціально стабільна країна, незмінні умови інвестування сприяють залученню інвестицій переважно в енергоємні галузі. Крім того, Катар має ринково орієнтовану економіку, постійно оновлює законодавство у сфері інвестицій для підтримання економічної відкритості.

Митні збори, бюрократичні та процедурні обмеження є мінімальними або взагалі відсутні щодо всіх операцій, включаючи репатріацію іноземних капіталів; законодавство створено для забезпечення стимулів і засобів, які могли б допомогти підвищити рентабельність інвестицій.

Держава розвиває інфраструктуру, включаючи дороги, комунальне господарство, порти і комунікації як найвищий пріоритет, спрямований на диверсифікацію економіки, залучення іноземних інвестицій і збільшення джерел національного доходу.

Катар вдосконалює умови для залучення іноземної робочої сили, необхідної для реалізації проектів розвитку країни.

Інвестування в Катарі

«Закон про інвестиції в Катарі» (№ 13, 2000 р. з доповненнями), більш відомий як «Закон про іноземні інвестиції в економічну діяльність», регулює процес надходження іноземного капіталу в Катар.

Як правило, іноземні інвестори можуть інвестувати в усі галузі народного господарства за умови, що вони мають одного або кількох катарських партнерів, яким належить не менше 51% капіталу спільного підприємства, і за умови, що компанія зареєстрована відповідно до положень «Закону про комерційні компанії».

Згідно зі статтею 2 «Закону про іноземні інвестиції в економічну діяльність», міністр економіки та торгівлі може дозволити іноземним інвесторам мати частку в спільних підприємствах більшу, ніж 49 % (до 100 % від наявного капіталу) в таких окремих секторах, як сільське господарство, промисловість, охорона здоров'я, освіта, туризм, освоєння природних ресурсів або енергії і видобутку корисних копалин, за умови, що ці проекти відповідають визначеним пріоритетам розвитку країни; надають пріоритетну увагу оптимізації використання та підвищують цінність місцевої сировини і місцевих продуктів; які орієнтовані на експорт; впроваджують нові продукти та використовують новітні технології; націлені на залучення передових технологій або розвиток національних людських ресурсів.

Катар прагне не вводити жодних обмежень на іноземні інвестиції в країні, щоб забезпечити добросовісну конкуренцію між іноземними та катарським капіталом. Проте, іноземним інвесторам не дозволяється інвестувати у банківську сферу, страхування, питання комерційного представництва і торгівлю нерухомістю. Для здійснення інвестицій у банківську або страхову сферу для іноземних компаній потрібен дозвіл Уряду Катару.

«Закон про комерційні компанії» (Закон № 5, 2002 р. з доповненнями) регулює діяльність комерційних компаній. Стаття 68 цього Закону дозволяє компаніям, що належать державі або державним інституціям (мінімум 51 %), бути засновником одного або декількох акціонерних товариств одноосібно або спільно з одним або декількома національними або іноземними установами. Ці компанії звільняються від виконання вимог «Закону про комерційні компанії», якщо інше не вказано в їхньому меморандумі та статуті.

Катарський Фінансовий центр надає альтернативну платформу для суб'єктів, що спеціалізуються на фінансових послугах. Центр дозволяє іноземним організаціям, що пропонують фінансові послуги, зокрема, перестрахування, управління активами та джерелами венчурного фінансування, мати переваги у вигляді більш досконалого регуляторного режиму, а також дозволяє мати повністю іноземну власність.

Законом також передбачено, що, згідно з указом Еміра, іноземні компанії можуть володіти 100% акцій підприємств у таких секторах, як промисловість, сільське господарство, гірничодобувна промисловість, енергетика, туризм за умови, що інвестиції спрямовані на розвиток галузі, у сферах надання громадського сервісу або послуг, що служить суспільним інтересам. Закон також дозволяє іноземним інвесторам імпортувати для своїх проектів необхідні матеріали, які не є доступними на місцевому рівні.

В акціонерних компаніях лише 25 % капіталу може бути в іноземній власності, якщо інше не зазначено в меморандумі або статуті цієї компанії.

Передбачені державою загальні стимули для інвестицій:

• вільний імпорт і репатріація коштів.

• вільний переказ прибутку і активів.

• можливість вільного обміну валюти за стабільними ставками.

• безмитний імпорт матеріалів і устаткування, необхідних для створення, експлуатації або розширення проектів;

• 10 - річне звільнення від податку на прибуток з початку введення проектів у комерційну експлуатацію;

• безмитний імпорт сировини і напівфабрикатів, відсутніх на місцевому ринку і необхідних для промислових проектів;

• забезпечення необхідної земельної ділянки в промислових зонах для промислових проектів, тривалі терміни оренди за доступними цінами.

• забезпечення проектів енергією, паливом, водою та природним газом за конкурентними цінами (субсидованою ціною).

Уряд також пропонує додаткові стимули, такі як: 5-річні податкові канікули (за рішенням уряду); відсутність прибуткового податку на заробітну плату експатріантів; відсутність регулювання операцій з обміну валюти - катарський реал є вільно конвертованою валютою (1 долар США - 3,64 катарських ріалів); валютний курс залишається стабільним протягом двох десятиліть; якісні медичні та освітні установи.

У 1997 році створений Катарський банк розвитку із статутним капіталом в 200 мільйонів катарських реалів. 100 % власності банку належить Державі Катар. Одна з цілей заснування банку – забезпечення кредитування інвестиційних проектів за нижчою ставкою та більш тривалим терміном погашення.

Інформація щодо вільних економічних зон Сербії

Литва: можливості участі українських компаній в державних закупівлях, зокрема, в рамках будівництва газопроводів

Презентація «Участь українських компаній у державних закупівлях Литви»

(висвітлює правові / організаційні аспекти державних закупівель, рекомендації щодо порядку користування Центральною інформаційною системою публічних закупівель литовської Служби публічних закупівель).

Презентація «Клайпедський LNG-термінал»

Пропоновані презентаційні матеріали можуть бути корисними для українських підприємств, які мають намір брати участь у конкурсах з проведенням державних закупівель товарів, робіт і послуг у Литовській Республіці (в т.ч. у рамках будівництва газопроводів, зокрема проекту з’єднувального інтерконектору між газотранспортними системами Польщі та Литви (GIPL): зварювальні роботи, прокладення траси, спорудження тунелів, закупівля сталевих труб діаметром 711 мм тощо).

Велика Британія: механізми захисту інтересів українських компаній

Особливості ведення бізнесу у Великій Британії

Велика Британія на сьогодні перебуває на 7-му місті за рейтингом Світового Банку щодо спрощених процедур заснування компанії та ведення бізнесу на її території. Зокрема, на відкриття бізнесу у Великій Британії в середньому витрачається 12 календарних днів (11-ть днів - у країнах-членах Організації економічного співробітництва та розвитку). Входить у десятку найбільших товаровиробників і є другим найбільшим у світі експортером у сфері послуг.

Попри прогнозований дестабілізуючий вплив результатів референдуму ВБ та відсутність практичних результатів в переговорному процесі щодо виходу з ЄС, економіка Сполученого Королівства впродовж 2017 року продовжила демонструвати стримано позитивну динаміку, що спростовує численні прогнози про початок економічної кризи в країні та рецесії, пов’язаної з планами виходу з ЄС. Ситуація в економіці ВБ залишалася стабільною і характеризувалася станом очікування початку предметних переговорів з ЄС щодо майбутньої торговельної угоди.

Протягом 2017 року основним негативним ефектом від Brexit стало продовження девальвація фунта стерлінга, який з червня 2016р. втратив 20% своєї вартості. Однак ця тенденція, що призвела до зростання цін та скорочення реальних доходів населення, пішла на користь британським експортерам та економіці держави в цілому. За попередніми оцінками місцевих експертів, зростання ВВП ВБ в 2017р. становитиме 1,6%, в 2018р. – 1,4%. Починаючи з початку 2018 року населення ВБ вперше почне відчувати негативні економічні наслідки Brexit. Неминучим є збільшення внутрішнього державного боргу Уряду, який на сьогодні сягнув майже £1,6 трл., що становить 83,3% ВВП країни. До 2020 року Уряд може отримати дефіцит державних фінансів у розмірі £84 млрд.

Для стимулювання економіки Міністерство фінансів ВБ продовжує практику запозичень, особливо для фінансування великих інфраструктурних проектів, та відмовилося від балансування державного бюджету країни. Рівень безробіття в країні протягом року становив 4,2% та залишався найнижчим з 2008 року.

Головними загрозами на шляху збереження позитивних показників британської економіки продовжує залишатися ,насамперед, невизначеність моделі подальших торговельних відносин з ЄС після виходу, модальностей подальшої участі у Спільному ринку ЄС, зокрема, в рамках дворічного перехідного періоду та зменшення притоку прямих інвестицій в економіку країни. До внутрішніх факторів, які сповільнюють розвиток економіки Великої Британії, аналітики відносять також заходи Уряду з суворої бюджетної економії. Останнє вже спричинює появу кризових явищ в системах охорони здоров’я та соціального забезпечення Британії, а також негативно впливає на транспортну сферу.

Водночас, на сьогодні Сполучене Королівство має добре розвинену інфраструктуру та фізичний доступ до ринків Європи, передусім, через надводний транспорт, пряме залізничне сполучення з Францією, а також розвинену трубопровідну мережу з багатьма країнами Європи (зокрема, з Нідерландами, Бельгією та Норвегією) з транспортування нафти та газу. Сполучене Королівство також отримало в спадок, як одна з перших індустріалізованих країн, добре розвинений індустріальний сектор, що дозволяє країні залишатися одним з найбільших виробників інноваційної продукції, зокрема такої як двигуни для літаків фірми Роллс-ройс. Компанії, що оперують у країні, активно залучають послуги високопрофесійних експертів у галузях інженерного проектування, аерокосмічної сфери, архітектури, біотехнологій,  фармацевтики тощо.

Велика Британія є одним із світових лідерів в області інновацій та є потужним центром підготовки високоспеціалізованих кадрів, зокрема, завдяки чотирьом університетам, які входять у першу десятку найкращих університетів в Європі і в світі. Країна займає друге місце після США у категорії рівня якості науково-дослідної бази та отримала найбільшу кількість Нобелівських премій у порівнянні з іншими країнами за винятком США.

Лондон є одним з основних ділових центрів світу, що робить її привабливою для міжнародного бізнесу та значно спрощує встановлення і розвиток контактів у сфері міжнародних ділових відносин. У сфері надання фінансових, юридичних та інших бізнес-послуг Лондонський Сіті залишається ключовим міжнародним центром Великої Британії та є найбільшим світовим експортером фінансових послуг.

Спрощена система реєстрації бізнесу у Великій Британії, яка включає низку ключових аспектів (зокрема, запровадження принципу єдиного вікна, можливість реєстрації як на підставі документів, що надані в паперовій та електронній формах, так і на підставі "модельного статуту", наявність великого розмаїття організаційно-правових форм юридичних осіб тощо), створює сприятливі умови для ведення бізнес-діяльності як на території Сполученого Королівства, так і за його межами.

Система реєстрації бізнесу включає наступні ключові аспекти:

1. Запровадження принципу єдиного вікна.

Принцип єдиного вікна діє на території Великої Британії шляхом концентрації збору усієї реєстраційної інформації під час створення нової юридичної особи або особи-підприємця Державним реєстратором компаній Великої Британії "Companies House" (реєстраційна палата), зокрема через єдину систему реєстрації за участю Державного агентства з підтримки приватного бізнесу "Business Link".

Зазначена система функціонує у відповідності до Закону Великої Британії "Про компанії" від 2006 року (Companies Act 2006), та передбачає збір статутної інформації про компанію, а також податкової інформації для реєстрації у системі сплати корпоративного податку Податково-митній службі Великої Британії. Перелік інформації, якою можуть обмінюватися державні структури, визначається Законами Великої Британії "Про захист персональних даних" від 1998 року та "Про вільний доступ до інформації" від 2000 року, який у свою чергу вимагає, щоб основна частина інформації про компанії була доступна громадськості.

Загалом процес реєстрації компанії за принципом єдиного вікна (по інтернету - "онлайн") займає не більше 24 годин. При використанні паперового методу реєстрації – до п’яти робочих днів. При цьому, особа, що реєструє підприємницьку діяльність, має надати наступну документацію:

-         аплікаційну форму "IN01", яка є заявою на реєстрацію підприємства;

-         установчий договір, у якому зазначаються імена усіх учасників підприємства та підтвердження про їх згоду;

-         статут підприємства (якщо не використовується модельний статут);

-         додаткова інформація, якщо назва компанії містить слова, контекст яких може мати подвійне значення. Наприклад, при наявності слова "аудит" у назві компанії потрібно мати дозвіл від державного аудитора на використання такої назви. Найменування компанії регламентується Законом Великої Британії "Про назви компаній" від 2009 року.

Після реєстрації компанія отримує сертифікат про реєстрацію, який містить інформацію про те, що дана компанія зареєстрована на території Великої Британії та дату реєстрації.

2. Реєстрація на підставі документів, що надані в паперовій та електронній формах.

Чинне законодавство Великої Британії, а саме Закон "Про компанії" від 2006 року дозволяє Державному реєстру компаній Великої Британії "Companies House" здійснювати реєстрацію виключно в електронній формі з використанням сканованих копій установчих документів. Водночас реєстр залишає за собою право реєстрації за допомогою фізичних копій документів, надісланих на адресу державного реєстратора.

У випадку використання лише електронного методу реєстрації, процес відбувається за допомогою спеціального програмного обладнання, що надсилає інформацію по захищеним каналам у форматі "XML" на сервер державного реєстру (включаючи реєстраційні документи та звітність). Файли мають бути підписані спеціальним ідентифікаційним кодом, визначеним для кожної окремої компанії чи групи компаній. Компанія заздалегідь має поінформувати державний реєстр у письмовій формі про код, який вона буде використовувати для підпису своєї кореспонденції. Інші деталі подання документації в електронній формі залежать від реєстратора, що надає програмне забезпечення (список провайдерів програмного забезпечення можна знайти на сайті реєстру).

Усі копії сканованих документів у подальшому доступні для громадськості в електронній формі на сайті державного реєстру. Крім того, існує бездокументний варіант електронної реєстрації, який дійсний лише для приватних компаній закритого типу, що мають намір використовувати модельний статут.

3. Державна реєстрація на підставі модельного статуту при реєстрації юридичних осіб.

Законом "Про компанії" від 2006 року дозволяється реєструвати компанії з використанням модельного статуту. Використовувати модельний статут без змін можуть лише приватні компанії з обмеженою відповідальністю та акціонерні товариства.

4. Державна реєстрація юридичних осіб різних організаційно-правових форм.

Відповідно до чинного британського законодавства не існує принципових  відмінностей щодо державної реєстрації різних організаційно-правових форм юридичних осіб. Зокрема, для того, щоб заснувати британське товариство з обмеженою відповідальністю, необхідно, щоб не менше двох партнерів об’єдналося для певних цілей ведення підприємницької діяльності і підписало низку засновницьких документів. Як і для звичайних компаній, існує два методи реєстрації компанії:

- електронний метод: Найшвидший метод. Зареєструвати свої партнерські відносини можна через "онлайн" реєстраторів за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Процес подання заяви та реєстраційні збори для кожного агентства та ПЗ індивідуальні.

- паперовий метод: Обробка стандартних паперових запитів в середньому займає до п’яти робочих днів. Існує і швидший метод – реєстрація по отриманню. Такі запити, що були отримані до 15-ї години дня протягом робочого тижня та мають позначку на конверті "Same-day Incorporation", обробляються у той самий день. Реєстраційні збори становлять 15 ф.ст. та 30 ф.ст. відповідно. Для реєстрації ТОВ потрібно заповнити англійською мовою (або із завіреним перекладом) форму "LL IN01" (вона має бути підписана особами, що засновують Товариство, а також особою, яка забезпечує реєстрацію самого Товариства, або британським адвокатом). Реєстраційні документи та банківський чек до сплати на ім’я Companies House мають бути надіслані на відповідну адресу Companies House. Це можливо зробити самостійно, або через спеціалізованого агента.

У формі "LL IN01" (що є відмінною від звичайної форми "IN01" для приватних компаній та акціонерних товариств) вказуються наступні деталі: назва майбутнього Товариства, юридична адреса Товариства, персональні дані партнера, а також персональні дані уповноваженого представника Товариства, якщо така особа буде призначена в Товаристві з обмеженою відповідальністю. Особа, що відповідає за реєстрацію Товариства, несе персональну відповідальність за достовірність інформації, вказаної у формі "LL IN01".

Якщо співробітниками реєстраційної компаній Великої Британії "Companies House"» буде встановлений факт невідповідності інформації, вказаної у формі, то на особу, що відповідає за реєстрацію Товариства, може бути накладений штраф у розмірі п’яти тисяч фунтів стерлінгів і цій особі заборонять реєструвати підприємства впродовж двох років.

Назва Товариства з обмеженою відповідальністю повинна в обов’язковому порядку містити абревіатуру або повністю вказувати на те, що це підприємство зареєстроване у формі Товариства з обмеженою відповідальністю. Наприклад, назва Товариства може бути вказана як "COMPANY, LLP" або як "COMPANY Limited Liability Partnership". Існує ряд обмежень на використання різних слів і словосполучень в назві Товариства. Секретар (реєстратор) державного реєстру має повне право зобов’язати змінити назву підприємства впродовж 12 місяців з моменту його реєстрації. Ця вимога може виникнути у тому випадку, якщо назва компанії виявиться схожою з назвою іншої компанії, зареєстрованої на території Сполученого Королівства.

Після того, як форми для заснування Товариства з обмеженою відповідальністю належним чином оформлені, підписані і відправлені на адресу державного реєстру, експерти реєстратора перевіряють інформацію, вказану у формах "LL IN01", а також інформацію, вказану в заяві на реєстрацію нового підприємства. Якщо форми і заява були підготовлені відповідно до вимог законодавства, Товариство з обмеженою відповідальністю буде зареєстровано, і його співвласники отримають свідоцтво про реєстрацію.

На відміну від вимог до обов’язкової реєстрації засновницького договору і статуту компанії з обмеженою відповідальністю в реєстрі компаній, учасники і особи, що засновують Товариство з обмеженою відповідальністю, не повинні реєструвати партнерську угоду в процесі установи Товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до Закону "Про благодійну діяльність" від 2011 року основна частина громадських організацій може не проходити державної реєстрації, якщо її членів задовольняє пряма юридична та фінансова відповідальність за дії організації. Незважаючи на це, такі організації, у випадку проведення благодійної діяльності, можуть стати на облік у Комісії з благодійних організацій та отримувати відповідні переваги під час оподаткування.

У випадку реєстрації благодійної організації, організація повинна надати копії статуту, перелік офіційних членів (які у цьому випадку називаються опікунами), інформацію про банківські рахунки організації, а також чітко визначену мету діяльності компанії.

У відповідності до Закону Великої Британії "Про благодійність" від 2011 року усі громадські формування, основною діяльністю яких є благодійність з річним доходом у 5000 фунтів стерлінгів або більше підлягають обов’язковій реєстрації у Комісії з благодійних організацій. Такі організації можуть також отримати повноцінний статус юридичної особи, з тією лише різницею, що на відміну від звичайних компаній, вони надаватимуть регулярну фінансову та податкову звітність до Комісії, а не до державного реєстру.

Відповідно до Закону "Про кооперативи, суспільно-корисні формування та кредитні союзи" від 2010 року, якщо організація інвестує усі свої доходи у розбудову суспільно-корисної діяльності, вона може зареєструватися знову з дозволу Комісії у державному реєстрі, надавши реєстратору лише форму "IN01" та "CIC37" (підтвердження того, що ця компанія не займається благодійною діяльністю). Якщо організація займається суспільно-корисною діяльністю, але також отримує дохід, то такі формування (наприклад, кооперативи) реєструються у реєстрі компаній "Industrial and provident society" (IPS).

Що стосується філій транснаціональних компаній, то вони мають зареєструвати свої представництва впродовж одного місяця після їх заснування на території Великої Британії. Реєстраційний процес принципово не відрізняється від реєстрації звичайної юридичної особи з тією лише відмінністю, що замість форми "IN01" надається форма "OS IN01" та назва філії має містити назву основної компанії. При цьому компанія надає фінансову та бухгалтерську звітність у відповідності до законодавства своєї країни на рідній мові з перекладом англійською.

5. Оновлення інформації реєстру про компанії.

Відповідно до Закону "Про компанії" від 2006 року більшість компаній, зареєстрованих у державному реєстрі, мають кожні 12 місяців і 18 місяців після свого заснування надавати фінансову та податкову звітність до державного реєстру у паперовій чи електронній версіях. Також у випадку зміни торгової адреси, членів правління, статутної документації, компанії мають оперативно поінформувати про це  державний реєстр. У випадку невиконання зазначених вимог, компанію буде вилучено з реєстру.

6. Функціонування веб-порталу з надання послуг з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Сайт державного реєстру компаній “Companies House” знаходиться за адресою: https://beta.companieshouse.gov.uk. Реєстр компаній “Companies House” підтримує функціонування свого порталу повністю за свій кошт. Портал надає послуги реєстрації компаній (14-100 фунт. стр.), перевірки факту реєстрації компанії (безкоштовно), отримання загальних відомостей про компанії (безкоштовно), отримання доступу до документації компанії (безкоштовно), моніторинг компаній, подача звітної інформації компаніями, кредитна оцінка компанії, отримання загальної інформації після реєстрації компаній (безкоштовно) тощо.

Інформація щодо обов’язкової сертифікації товарів для експорту до Китаю

Інформація щодо митних податків для відповідних груп товарів імпортних товарів, що імпортуються Лівією